Сьогодні будемо знову говорити не про Мальдіви і не про подорожі. Сьогодні я знову хочу розказати про важливі зараз речі. Цього разу — про енергозбереження в Україні в цілому і у кожному домі зокрема.

По-перше, держава…

По-перше, в Україні державної програми енергозбереження нема. Все. Переходимо до наступного пункту.

330x220_154201А ні, ладно, таки ще трохи додам. В Україні був колись Державний комітет з енергозбереження, який Президент В. Ющенко ліквідував своїм указом (що впринципі, дуже логічно), тільки-но прийшовши до влади. Бо такий комітет — це бездонна водойма, в якій можна відмивати гігантські бюджетні кошти із няшними лозунгами типу “go green“, “earth day”, “save it for your children” і все таке. Піпл в основному таке хаває, так як 95% поняття не має, що направді повинна робити держава для стимулювання енергозбереження, а тих 5%, які протестують, через підконтрольні ЗМІ швидко назвуть “проплаченими агентами нафто-газових корпорацій” і про них забудуть.

Святе місце порожнім не буває, і після того, коли Бджоляр завершив свою каденцію, його двіччі не судимий наступник утворив Державне Агентство Енергетичної Ефективності, яке у-вві-ккнуло (С) ефективний насос по ефективному випомповуванню грошей з держбюджету. Схеми попм і насосів дуже різноманітні: це і міні-ГЕС в Карпатах, і сонячні станції в Криму, і розпилювання грошей по Кіотському протоколу та сила-силенна інших міні- та гігапроектів по розкрадання коштів замаскованих під солодкою фразою “енегрозбереження”.

На сьогодні сайт ДЕРЖЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТі ладве працює і схоже його в черговий раз будуть зносити… Таке от…

По-друге, промисловість…

Країна під назвою СРайСРай була дуже ефективна у вкиданні всіляких лозунгів в пролетарські маси. Один із таких: “Экономика должна быть экономной”, який опублікував Бровастий Орденоносець у своїй доповіді на якомусь там партз’їзді. … І розкупоривши сверловини нафти і газу в Сибіру, триччі герой праці звів спочатку економіку СРСР, а потім і сам СРСР в могилу (ботоксний ВВП зараз активно займається екзгумацією того трупа, але це вже інша історія).

Совєцька економіка як така не існувала впринципі. Заводи і фабрики не чулися в силі і жерли стільки енергоресурсів, скільки було заплановано хотіли. Ніякого стимулювання використовувати енергоощадні технології не було, оскільки базовою метрикою була не кількістю проданої продукції або ж її вартість, а виконаний план. Відповідно, підприємства дозволяли собі нечувану розкіш як наприклад різного роду газові печі, газові електростанції та інші ништяки, від яких на Заході експерти отримували приступ евтаназії.

Як кажуть в народі, цирк (СРСР) поїхав, а клоуни (заводи) залишились. Велика частина з них швидко зупинилася і згорнулася, а другу прибрали до рук нові бізнесмени. Єдине, що цікавило і цікавить цих людей, — це профіт (тобто прибуток). Їх мало цікавить ось та ваша екологія, бо вони живуть в Монако, а не в Маріуполі, їх не цікавить охорона праці, бо вони не лазять під доменну піч, а сидять в кабінетах і літають на бізнес-джетах, їх не цікавить навіть ціна на ресурси, з яких виготовляється їхня продукція… А нє, цікавить! Вони дійсно хочуть платити за них якнайменше. Правда для цього треба міняти технологію, а це ж зменшує, або ж взагалі забирає профіт… Хм… От невезуха… Думали наші олігархи, думали, і придумали ось таку мегасхему газового насоса:

Газова корупція в Україні

Я можу бути неточним щодо цін і конкретних схем виводу грошей, але приблизно все працює так, як намальовано вище. При умові, що ваше IQ вище 90, з цієї схеми ви самі можете отримати відповіді:

  • чому олігархи проти ЄС і кажуть, що ми “загнемося”, якщо будемо рухатися в євроінтеграції;
  • чому нам постійно потрібні кредити;
  • чому НАФТОГАЗ єдина в світі збиткова енергетична компанія в світі;
  • чому МВФ вимагає скасування субсидій і дотацій;
  • і врешті, чому енергозбереження органічно невигідне олігархам.

По-третє, населення…

Населення в Україні споживає майже 25 млрд. куб. м. газу. Це багато. Наприклад, Фінляндія в сумі споживає 3.6 млрд, а холодна Норвегія — менше 5 млрд (пруф). Ось так от. Звичайно ж, можна говорити про різницю в кількості населення, але якщо порахувати per capita, то все стане зрозуміло. І стане сумно.

Баздарна і марнотратна радянська система економіки залишила нам в спадок цілий ряд “винаходів” в галузі будівництва та енергопостачання.

Винахід №1. Центральне опалення.

Мабуть, якщо інопланетна раса колись захоче захопити Землю, то цей винахід посяде перше місце в рейтингу земної ідіотеки. Судіть самі: ККД котла в котельні і так заледве досягає 50%, потім ще як мінімум 25% втрачається на теплотрасах. А далі відбувається феєричне дійство: жителі будинків, які знаходяться на початку труби або ж живуть на верхніх поверхах, відкривають навстіж вікна, бо їм банально нема чим дихати — батареї “жарять” і зменшити це ніяк не можливо. Точніше можливо, але нафіга: нема термоголовок на батареях — платиш 300 грн за тепло, є термоголовки — все одно платиш 300 грн. Хто ж при таких “розкладах” буде купляти ті терморектальніголовки по 250 грн/шт???

Є лише один випадок, коли централізоване опалення має сенс — якщо поблизу знаходиться атомна теплова електростанція, але таких випадки поодинокі.

Винахід №2. Централізована подача гарячої води.

А ні, я думаю, що є кращий претендент на першість — це так звана “гаряча вода”. Я досі не можу зрозуміти, яка хвора уява додумалася до такого. Вода підігрівається і транспортується десятки кілометрів, попутно гріючи труби, атмосферу, грунт, колектори, бомжів і щурів. Втрати складають більше 50%!!! Такого ідотизму не зустрінеш ніде у світі.

Хоча переважна більшість вже встановила лічильники на гарячу воду, тим не менше її вартість є заниженою і дотується у більшості міст. Можна, звичайно ж, поставити індивідуальний електричний водонагрівач, але він коштує немало (від 2000 грн), а ще його треба встановити і він займе шматочок такого цінного місця в квартирі. Словом, сенсу нема ніякого.

Винахід №3. “Панельний” будинок

Воно ж в народі “хрущовка”. У плані швидкості будівництва — просто жир! За рік можна швидко наклеїти з чистого бетону over 9000 квартир і заселити в них пролетаріат. На тому бонуси закінчуються. Далі — сувора реальність. Теплозберігаючі властивості бетону є найгіршими з усіх будматеріалів (гірше тільки метал, тому в металевому будинку анонімусу зимою наступає майже гарантований кирдик). Якщо до аварійних панелей додати ще й гнилі радянські вікна, які багато хто ще старанно тримає і фарбує, тоді втрати тепла переходять всі розумні межі. Але нічого, зате немає потреби відкривати форточку — шпари вирішуть все автоматично.

Винахід №4. Постачання газу без лічильника

Тут все банально просто — газу в СССР було доОофіга, тому ставити лічильники не було навіть мінімального сенсу. Сьогодні в Україні газу більше не стало, але для багатьох установка лічильника — це суцільний збиток. По-перше, його встановлення — річ недешева, по-друге тепер вже у футболці по хаті не походиш, бо чим тепліше в будинку — тиш швидше крутяться колесика лічильника. А так все простіше: заплатив 400 грн і газуй скілько хочеш.

 

Перші три винаходи стосуються як правило жителів міст, які меншкають в багатоквартирних будинках. У кварталах з індивідуальною забудовою вони не діють. І здається, енергозбереження тут мало б бути ідеальним, бо його стимулює цифра в рахунку. Але ж не може бути все так просто. І не є, бо українська влада у пориві популізму і передвиборчих обіцянок в середині лихих 90-х придумала фантастичний винахід — субсидія. Механізм простий: якщо я умовно спалюю газу більше ніж на 500 гривень (ця сума вираховується виходячи із встановлених норм та доходів), то все, що вище, мені оплачує (компенсовує) держава. Тобто головне догазувати до 500 грн, а далі хоч теплиці опалюй. Це повний абсурд. Але цим абсудом користуються більшість українців, більшість з яких могла би оплатити послуги самостійно. Так, між іншим, річний об’єм субсидій і дотацій складає майже 35 млрд. гривень. Субсидія — це основне гальмо енергозбереження. Це найбільший тягар на нашу економіку, який популісти колись проштовхнули і забрати тепер буде дуже й дуже важко, бо в нас бач всі бідні і всім треба допомогти.

Стандарне питання: а що ж далі?

Далі або повна срака, або радикальні реформи задля скорочення енергоспоживання, стимулювання енергозбереження і як результат — зменшення енергетичної залежності від Росії та інших не дуже розвинутих країн. Очевидно, що всілякі там урядові програми — це було, є і буде винятково розкрадання коштів. Кампаніями типу “Збережи планету” і “Go green!” в Україні нікого не простимулюєш. Єдиний варіант стимуляції — карати гривнею.

  • Крок 1. Забрати дотації на газ для промисловості. Навіть якщо через це закриються заводи — хрєн з ними. Не може такого бути, щоб заради “добробуту” певного прошарку нашого суспільства гарувала вся країна. У більшості, це торкнеться Сходу. Проте вони ревно підтримували партію олігархів, яка помпувала гроші і ресурси. Тепер за свій вибір прийдеться платити закриттям заводів і копняком на вулицю. Просто.
  • Крок 2. Повністю відмінити субсидії. Просто взяти і скасувати. Мовляв, все — з 1 травня субсидій в Україні нема. Тих, в кого раптом прокинувся синдром гіперспівчуття до “малоімущих”, запрошую сюди.
  • Крок 3. Підняти ціни на енергоносії до ринкових. Скажу чесно, зараз утепляти будинок, міняти систему опалення та покращувати електроживлення не вигідно враховуючи низькі тарифи. Відміна субсидій і встановлення ринкових цін на енергоносії заставить тих, хто лише піднімав свій зад лише тоді, тоді коли було зробити довідку на судсидію, нарешті задуматися і хоча б заклеїти шпари у вікнах плівкою за 50 грн. Про це далі детальніше.
  • Крок 4. Стимулювати жителів відмовлятися від центрального постачання гарячої води. Для цього треба паралельно наростити електричну потужність кабелів, що живлять будинок, і одночасно піднімати тарифи на гарячу воду. І далі ставити перед вибором: або ставиш водонагрівач, або платиш (умовно) по 80 грн/м. куб.
  • Крок 5. Стимулювання вставновлення будинкових котелень замість центральних з можливістю гарячого водопостачання. Це процес непростий і тут вже потрібна державна програма, але якщо спрямувати на це хоча б чверть тих коштів, які зараз йдуть на субсидії, то результат буде просто фантастичний!

Почни із себе

Протягом кількох останніх років я постійно проводив заходи по енергозбереженню будинку, вклавши немало, але й не так вже й багато. Як результат, маємо ось такий рахунок за газ:

рахунок за газ

У холодні зимові місяці я спалюю до 400 м. куб. газу, а в рік виходить менше 2500 м. куб. Це дає мені змогу платити за газопостачання по найменшому тарифу — всього 0.7254 грн/м. куб. За рік ми споживаємо газу на прибл. 1600 грн., тобто в середньому до 140 грн/міс. Це небагато, погодьтесь. До утеплення, споживання газу становило 600 м. куб. в холодні місяці і в сумі за рік виходило близько 3500 м. куб., що при тарифі 1.098 грн/м. куб. складає на рік близько 3800 грн. Економія майже 2200 грн, що більше ніж в два рази!!!

Проте… Затрати на утеплення в цілому склали майже 20 тис. грн. Це утеплення фасаду та елементів перекриття, заміна вікон і системи опалення і купа дрібних робіт. Враховуючи суму економії в 2200 грн,  окупність такої “інвестиції” становить майже 10 років (!!!). Отже, вигода доволі сумнівна, хіба-що заради комфорту. А все через дуже низькі ціни на газ, які фактично не стимулюють проводити серйнозні роботи по енергозбереженню. Я вважаю, що ціни на енергоносії мають бути такими, щоб кожна вкладена в енергозбереження гривня поверталася максимум за 3-4 роки. Тоді люди будуть реально чухатися і матимуть реальний стимул взятися за утеплення житла, а то зараз бачу прикру картину: соцмережі забиті фотками з Туреччини і Єгипту, а соцзабези — заявами на субсидії. Причому, люди переважно одні і ті ж.

Мої висновки

Доходи громадян, енергоспоживання і енергозбереження в нашій країні тісно пов’язані. І не тільк в нас. Низькі ціни на енергоресурси ведуть до марнотратства і неефективної економіки, а це в свою чергу призводить до низьких доходів, а при низьких доходах неможливо встановити високі тарифи, а натомість низькі тарифи ведуть до марнотратства … Цикл замкнувся. Це коло треба рубати і рубати жорстко. Країни, що зробили це, не оглядаючись на “малоімущих”, зараз вийшли в світові лідери. Країни, які цього не зробили сидять в повній сраці.

services_fees

Енергозбереження вдома хоч і затратне, проте можливе. Почати можна з того, щоб заклеїти вікна, які “сифонять”. Хто живе в приватному будинку, той може почати утепляти фасад. Пінопластом дешевше, мін. ватою дорожче. Можна робити по одній стіні, але головне робити! Тим, хто живе в квартирі, слід почати “будити” громаду і утепляти будинок. Не все зразу, але місяць за місяцем, рік за роком можна кардинально зменшити втрати тепла. І так спільними зусиллями ми зліземо з газової голки і отримаємо справжній сувернітет.

Інші публікації:

  2 коментарі to “Про енергозбереження в Україні і не тільки”

  1. […] Про енергозбереження в Україні і не тільки […]

 Leave a Reply

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

(required)

(required)

   
© 2012 Roman's Blog Suffusion theme by Sayontan Sinha