УВАГА! Дана стаття містить багато бруду, ненависті та негативу, тому прохання до людей із гіпертрофованим співчуттям припинити читання даного запису. Я вас попередив!..

Пролог

Замість прологу, раджу прослухати лекцію Кахи Бендукідзе, відомого підприємця і науковця грузинського походження. Особливо прошу звернути увагу на презентацію про популізм, енергетичну залежність та затрати на державний апарат…

Ну що, пудивили-сі? Не дуже вам сі то спудобало, пра?

А тепер, вйо до новин!(C)

Перше питання — що робити далі? Ні, я зараз не хочу говорити про Крим і Росію. Там все зрозуміло. Питання стоїть інакше: “Як нам розвиватися далі? Як покращувати наш добробут?” Як кожному із нас реалізувати свою мрію — жити у достойній розвинутій країні?

Ситуація, в якій ми зараз знаходимось, потребує радикальних, важких і непопулярних змін. Нам треба змінитися ментально (очевидно, із Революцією цей процес вже почався), нам треба зрозуміти, що все залежить тільки від нас, а не від того “як там порахують”, нам треба навчитися свідомий, осмислений вибір. Врешті решт, нам треба навчитися ДУМАТИ!

Крок №1: Усунути синдром гіперспівпереживання

Найперше, треба перестати бути гіперчутливими і фанатично переживати за долю інших. Це жорстко, але гіперспівпереживання (назвемо це ГСЧ) — це наша головна проблема. Чому?

Немало з вас бачили, як в транспорті багато пасажирів роблять джентльменський вчинок, залишаючи чи передаючи квиток людям, які щойно зайшли в автобус або трамвай? Ну дійсно, нехай людина собі зекономить. В нас он зараз життя зараз яке дороге, кругом такі ціни,  і взагалі крах і розруха. Ми співпереживаємо! І який результат? Пасажири не платять, АТП грошей недоотримує, автобуси відповідно обшарпані і обпльовані… І ви сидите в тому забацаному трамваї, до розвалу якого ви фактично приклалися, і насалоджуєтесь обдертими кріслами.  І хто виграв? Хочете реально допомогти — заплатіть за проїзд за того пана/пані! Але НЕ пробуйте бути мудрішим за систему, вона все-одно відімстить вам (про це далі).

Політики паразитують на нашій гіперспівчутливості. Це вразлива точка входу в свідомість переважної більшості наших співгромадян. Приклад. Виходить один кандидат №1 на сцену: “В країні жопа. Треба скорочувати видатки. Отже, треба звільняти 75% службовців-бюджетників і піднімати пенсійний вік, бо інакше вам не буде чим платити пенсію, зарплату і т.д.”. Виходить другий і каже: “Тут певні злі язики говорять, що треба звільняти людей! Але ж ми не можемо викинути людей на вулицю і лишити без куска хліба?!?!?! Ми не такі бездари! Ми зробимо все, що від нас залежить і не дамо нікого образити!” … Я думаю, що ніхто не буде сперечатися, що виграє кандидат №2. І фігня, що у першому варіанті ті 25%, що залишилися, мали б європейські заплати, а пенсіонери — європейські пенсії. Найцікавіше, що навіть, якщо ви НЕ пенсіонер, і НЕ бюджетник-службовець, але все-одно будете голосувати за №2. “Нє, ну п..ц, людей на вулицю вигнати? А їм потім що, баланду варити з кропиви?”

Ми не хочемо підтримати законопроекти про заборону експлуатації старих мишин, бо нам шкода, що частина наших співгромадян буде змушена пустити свої “жигулі” і “москвичі” під прес. Нам їх шкода, але при цьому ми гинемо під їх несправними колесами і дихаємо їх шкідливими газами. Ми не хочемо підтримати скасування пільг і субсидій ВСІМ — і дупутатам, і міністрам, пенсіонерам, і ветеранам, і кагебістам, і інвалідам. Бо нам їх шкода. “Ой, та в них така мізерна пенсія…” А вона завжди буде мізерною, так як бюджетні кошти розкрадаються через корумповані програми пільг і дотацій, заість того, щоб їх дали прямо в руки тим, кому треба.

Список можна продовжувати довго, але висновок один: так і живемо — всіх нам шкода, всі ми в дупі 🙁

Крок №2. Скоротити державні видатки

Тотальне скорочення державного апарату. Не економія коштів, не якісь там зменшення витрат, а ТОТАЛЬНЕ СКОРОЧЕННЯ!!!

Найперше, ліквідувати систему державних адміністрацій. Не реформувати, не трасформувати чи ще щось там… А взяти і ліквідувати. Їхні функції передати Радам. Тільки функцій, а не людей! А що з людьми? На біржу.

Давайте розглянемо проблему детальніше, як кажуть, з близька. Є таке місто Городок. Моє рідне місто, в якому я прийшов на світ і прожив все життя. Є в нас така структура, як Городоцька РДА. А в неї є апарат. Здоровееееееннний такий АПАРАТИЩЕ! А ще є керівництво, а як же ж без нього. І про неймовірна сила-силенна різних підрозділів та інших юнітів! Всього майже 40 людей. Це так, приблизно. А тепер питання: ви знаєте, чим займається “Керівник управління агропромислового розвитку“? Невже без нього Барщовський на засадив би бур’яни на Довжанці яблуневим садом? А чим займається “Завідувач сектору містобудування та архітектури“? Спитайте його, чи знає він (точніше, вона), що таке ізометрія? Або краще спитайте, скільки парків і зелених насаджень потрібно на 1000 жителів, бо певно, коли давали дозвіл на будівництво того торгового центру стодоли на автобусній станції на місці скверика, то про норми певно забули. І хіт сезону: для чого в районі “Відділ кадрової роботи та нагород“?

Вся ось ця структура НЕ вирішує проблеми, вона їх створює. Для прикладу, останній раз я звертався в адміністрацію по потребі, коли оформляв свідоцтво підприємця. І навіть таку процедуру можна забрати як таку. Для тих, хто не вірить, пояснюю як: береш скачуєш анкету з інтернету, друкуєш, заповнюєш, підписуєш, додаєш копії необхідних документів, квитанції про сплату мита, і відправляєш по пошті в Київ рекомендованим листом. Через 3-4 дні отримуєш свідоцтво. ВСЕ! І весь “дозвільний офіс” розігнати! Можна піти ще далі і робити заявки на документи онлайн, але для початку вистачить старої доброї пошти.

А тепер підрахуємо зекономлені кошти. Грубо припускаємо, що середня ЗП службовця в районі становить 2000 грн/міс, а в рік 2000 х 12 = 24 000 грн. Для того, що видати зарплату “на руки”, треба ще нарахувати з неї податки, десь біля 40%. Отже, сума в рік становитиме близько 35 000 грн. а ще є операційні затрати: службовець хоче крісло (ну де ж без нього!), стіл, папір, компутер, просторий і, головне, теплий кабінет і ще багато няшок і плюшок. Припустимо, все коштує десь 300 грн/міс, хоча мабуть сума куди більша. Отже замість 35 кілогривень, маємо вже майже 40. Штат із 50 службовців зжерає 50 х 40 000 = 2000000 млн. ДВА МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ!!!! За два мільйони гривень за рік можна повністю впроваджувати програму енергозбереження в школах та лікарнях і зекономити ще більше! Можна дітям в школах купити iPad’и, хоч це і звучить божевільно! Врешті, можна облаштувати наш Старий Парк, полатати тротуари і почистити озеро. А ми їх даємо на паразитування, проїдання і, відповідно, просирання.

Аналогічно з міліцією, прокуратурою, СБУ, ДАІ та іншими паразитами. Була ДАІ на дорогах — аварії, з середини лютого ДАІ зникла — кількість аварій та ж сама. Питання: нафіга нам та інспекція? Так само і з міліцією. Скоротити на 75%, навіть не питаючи. Те ж саме й СБУ і прокуратура, які тільки тим і займалося, що наїзджали на бізнес і неугодних. Відповідно скоротити мінімум в три рази. Всіх звільнених на біржу.

Мораль: всі мають роботу, всі в дупі

Крок №3. Обманув систему — плати ціну

У попередніх двох кроках, я вживав вислови “звільнити”, “розігнати”, “на біржу” і т.д. Багато з вас, а особливо ті, хто сильно поражений синдромом ГСЧ (див. Крок №1), скажуть “Ну як так, на вулицю? Люди ж на то вчилися, пробивали собі шлях на то місце, а тепер шо, все?!?!?!”. Так, все. Тому більшість з них вважають, що обманули систему! Яким чином? А ось давайте подивимось…

Спочатку, опитування. Прохання відповідати чесно. Голосування спеціально розміщене на сторонньому сайті і я ніяк не можу відслідкувати голоси.

Для того, щоб поступити у ВУЗ мої батьки дали хабаря:
  
pollcode.com free polls 

Я не знаю, які будуть результати опитування, але в часи, коли я поступав, то “за вступ платили” майже всі. Ну якщо не майже всі, то переважна більшість. Пояснювали просто: інакше не поступиш, а диплом треба, зараз без “бабла” не вирішується ніфіга та інше “бла-бла-бла” на цю тему. І поступали тоді (як і зараз) всі, кому не лінь і куди не лінь. Ясне діло, за бабки. А ще тоді було моооодно поступати на геодезію, електромеханіку, економіку, економіку, ще раз економіку, трохи на юридичний, знову на економіку, трошки міжнародні відносини, трохи “мєнтовські вузи”, знову на економіку… Ну ви зрозуміли 🙂 Чому так? А тому, що всі знали, що “економічна освіта” дає широкі можливості працевлаштуватися якщо й не бухгалтером десь у приватній фірмі, то вже тоооочно можна пригрітися на державній роботі. Що ми отримали?

  • люди, які НЕ ПОВИННІ були поступити у ВУЗи, таки туди поступили (знання т-ми Піфагора замінила батьківська 1000 доларів і був би конкурс чесним, то поступало б 25-30% випускників, а не 80%!)
  • люди отримали дипломи не тих спеціальностей, які треба (все-таки, погодьтесь, якщо вже платити 1000 баксів, то краще вивчати якісь там економічні байки, ніж чотири рівняння Максвела і Марковський випадковий процес; ми ж не мазохісти, нє???)
  • не ті люди отримавши не той диплом за хабарі почали займатися не тою роботою!

Якщо ти, дорогий мій читач, один з таких, тоді вітаю — ТИ ТРАХНУВ СИСТЕМУ! Маючи інтелект рівня ПТУ, ти став магістром! Ти обійшов систему і всівся у своє проплачене робоче крісло… І думаєш, що так буде вічно. Але в той момент, коли твої батьки завезли конверт з грошима “за вступ”, ти став аномалією. І хоча можливо ти й сам написав би той іспит і таки сів би на студентську лаву, вивчився, але ті дурні гроші безповоротно відкрили шлях до аномальних речей, яким не місце у здоровому суспільстві.

Можна скільки завгодно трахати систему, але приходить час — і вона починає трахати тебе. І тому, коли ми говоримо, що треба масово розганяти державний апарат, це означає, що тих, що гвалтував систему, треба починати трахати в дупу. А знаєте, навіть не треба силою нікого розганяти і насилувати, система сама розставить все на свої місця.

Система — це як живий організм. Якщо в нього потрапляє інфекція, то спочатку організм хворіє, терпить, мучиться, але згодом виробляються антитіла, які знищують зараз нещадно і безповоротно. А ще антитіла залишаються в організмі іноді на все життя, роблячи його не вразливим до зарази. До чого це я? А до того, що революція 2014 року — це Революція Гідності. Це той момент, коли система почала виробляти антитіла. Вона ще не здорова, в ній повно ще бацил, але інфекція вже не може її зламати. Що змінилося? Якщо раніше батьки запхали “синочка” в “мєнтовський вуз”, а потім в СБУ, бо там бач можна доїти бізнесменів, то сьогодні той “синок” при спробі наїзду на  бізнес ризикує отримати кілька грам свинцю калібру 7.62. Якщо раніше ДАІшники нам погрожували і витягували нас з машин, то сьогодні ми можемо витягнути з машини їх… Чиновник, який буде затягувати з видачею законних дозволів, тепер отримає замість хабаря суміш бензину, скипидару, пінопласту і оліфи у півлітровій пляшці з-під “львівського”… “Фахівці” дотрахали систему до такого рівня, що в екстазі вона почала палити шини і почне палити їх самих… Янукович, який “трахнувши систему”, прийшов “к успєху”, був трахнутий тою ж системою і викинутий на задвірки історії…

07

Сьогодні казна порожня. І навіть якщо ми проявимо безмірне ГСЧ і таки не розженемо той державний апарат, він розвалиться сам. Бо платити нічим. Грошей нуль. Кінець.

І не треба переживати, що буде із звільненими чиновниками і як вони собі дадуть раду. Вони у свій час зробили свій вибір, чи то за декого зробили вибір їхні батьки. Тут не може бути співчуття, бо людина завжди повинна здавати собі справу із того, що робить. Нехай тепер забувають про свої кабінети, скидають заплямовану кров’ю уніформу, збезчещену поборами “ксіву”, викинуть куплений диплом і далі йдуть стояти на базарі, копати трашеї, мішати бетон на будівництві… Мені все рівно про їхню подальшу долю. Вони зробили свій вибір, ми зробили свій.

Мораль: Поздравляю, голубчик, вы выиграли! А теперь я выиграю вас! (С)

Замість висновків…

Висновки робіть самі. Кожен для себе. Ми повинні зрозуміти, що крім серця і душі, в нас ще є інший важливий орган — мозок. І як би то жорстоко не звучало, але не можна жаліти всіх, бо завтра ніхто не пожаліє тебе, це точно. Нам потрібно ставати радикальнішими. Треба бути радикалом не тільки на вулиці, спалюючи відділок міліції. Там все просто. У першу ж чергу, треба бути готовим підтримати діячів і політиків, які не обіцяють покращення, а навпаки — готові вживати радикальні важкі кроки для забезпечення майбутнього добробуту. А якщо ж ви в числі тих, кому ті радикальні кроки дадуть “серпом по яйцях” — ви зробили свій вибір, то ж прийміть це.

wallpaper_of_baby__a_lovely_girl_and_a_small_plant

  3 коментарі to “А як далі бути?…”

  1. Одна поправочка. В Городоцькій РДА тільки працівників апарату більше сорока осіб, а разом із зовнішніми відділами – більше сотні. Функції адміністрації треба передати не раді, а створеному нею виконкому. Економія буде однозначно, бо в раді є ті ж самі, що і в адміністрації, бухгалтери, юристи, секретарки, кадровики та інші спеціалісти. А в цілому – нормальна позиція. Вітаю.

  2. […] Крок 2. Повністю відмінити субсидії. Просто взяти і скасувати. Мовляв, все — з 1 травня субсидій в Україні нема. Тих, в кого раптом прокинувся синдром гіперспівчуття до “малоімущих”, запрошую сюди. […]

 Leave a Reply

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

(required)

(required)

   
© 2012 Roman's Blog Suffusion theme by Sayontan Sinha