Я вас попередив!..
Партія на виборах — це такий же продукт, як і той, що ми купляємо в магазині, тільки він політичний. Як кожен нормальний продукт, політичний теж має свою цільову аудиторію. Якщо ви прогуляєтесь по супермаркету, то побачите, що рідко коли нам пропонують лише одного виробника в одній продуктовій групі. Наприклад, візьмемо сметану. Є власне сметана, і є сметанний продукт. Перше — це те, що можна дати їсти людині, друге — це те, що зрештою також можна дати їсти людині. А можна і використовувати замість солідолу. Обидві ці групи продуктів мають свої цільові аудиторії. Якщо покупець дивиться лише на гарні малюнки на упаковці і не читає склад, а ще його приваблює ціна на 1 грн нижча — тоді наш покупець купляє продукт, 15% якого складає пальмовий солідол. Цільова аудиторія такого продукту — неуважний і неперебірливий покупець, що охоче “зекономить” копійку. Аналогічно й з іншими типами продуктів: хтось купляє одяг в Городку на базарі “на острові”, хтось “вдягається” на Південному, хтось “шикує” в Кінг-Кросі, ну а ще є певний відсоток, що закуповуються в “Опера-Пасажі”.
Під кожен тип покупця створюють певний продукт. Це фундаментальні основи існування економіки, бізнесу і господарських відносин взагалі.
Коли гастрономія і політика сходяться…
Як я вже казав, партія і політики — це теж продукт. Вони також продаються нам і ми платимо за них своїми голосами. Як і кожен продукт, його створють для того, щоб задовольнити потреби певного типу і класу виборця, тобто певного типу споживача. Так само як і зі сметаною, яка по відкритті упаковки виявиться не такою смачною і гарною, як в рекламі, так само і політик (партія) — після виборів все виявиться зовсім не так, як було на біґ-мордах і в рекламі по телевізору.
Покупець в супермаркеті може взяти банку сметани, прочитати її склад і оцінити реальну вартість. Наприклад, покупця мав би насторожити той факт, що молоко, яке стоїть поруч, не може коштувати, як і та сметана. Бо для того, щоб отримати літру нормальної сметани треба (щонайменше!) п’ять літрів молока. А значить значна частина тої банки зі сметаною заповнена невідомим (а насправді, відомим) лайном. Так само і з партіями і кандидатами: виборець мав би подумати, чи є компетенцією міськради встановлення контрактної армії чи відміна ввізних мит. Але виборець, як і покупець, хочуть отримати максимум за мінімум дурно.
Можна зробити “чесну” сметану, але її ніхто не купить. По-перше, ціна її буде дуже високою і коло потенційних споживачів сильно звузиться. По-друге, без консервантів та інших хімікатів така сметана не простоїть і трьох днів. А це, знову ж таки, вдарить по ціні. Думаю, аналогію з політикою проведете самі.
Політтехнологи чітко тримають ніс за вітром і наповнюють ринок продуктом, який сподобається потенційному “покупцеві”, і він щиро заплатить за нього своїм голосом.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: Дибільні партії із огидними лозунгами існують і йдуть на вибори лише тому, що десь там є певний відсоток виборців, які за них проголосують. І тільки так.
Місцеві вибори 2015 — це детектор дибілів, як не крути. Бо саме такою виглядає цільова аудиторія партій, представлених на цих виборах, якщо проаналізувати пропозицію.
Мені тішить одне: ввечері 26 жовтня я знатиму статистику ідіотів по своєму місті, районі і області.
Як професійний product manager я вирішив зробити свій огляд “кращих пропозицій на ринку”, виходячи із агітаційної реклами, виступів, акцій, публікацій та іншого передвиборчого лайна матеріалу.
Лідером в цьому списку “детекторів” дибілізму є, звичайно ж, УКРОП. Такого гівна, які вони ллють на голови виборців, я ще не бачив. Всі, хто проголосує за цей проект “темного генія”, — однозначно мають певні проблеми із сприйняттям реальності. Це так, м’яко кажучи. А зрештою, в сраку політкоретність: всі, хто проголосує за УКРОП — дибіли.
УКРОП під час роздачі політичного лайна середньостатичному обивателю
Цільова аудиторія УКРОПа, тобто лохторат: падкий на халяву, проте ультрапатріотично налаштований виборець із дуже низьким IQ. Судячи із передвиборчих плакатів, сюди також входять категорії ми пограбовані, а не бідні та це все рука Путіна.
Не відстає від УКРОПів і Джульківщина. Ця мадам і її партія завжди любила кормити пролетаріат смачними обіцянками і той пролетаріат із соплями “Верніть нам Йулююю!!!!1111один” голосував за білосніжку, яка потім сідала на трубу і косила з нещасних пролетаріїв стільки мільярдів, скільки хотіла. А на місцевому рівні місцева БЮТота “прихватизовувала” все, що можна і не можна. Тому місцеві вибори для ДжульВладіміривни не менш важливі за парламентські. Як завжди, все прикривалося лозунгами боротьби із “злаччінаю владаю” і бридким патріотизмом в стилі “лиш би не якунович!”.
За активну турботу про свій лохторат виключно перед виборами ДжуВТ була введена в титул Королеви Бидла.
Джульківщина вважає, що сільрада села Затемне переведе армію на контракт
Типовий лохторат Джулії Владіміривни: дрібний пролетаріат, люмпен та непербірливий виборець, який хоче все й одразу, але поняття не має (і не хоче мати), звідкіля беруться гроші в економіці. А оскільки жити і багато і ніц не робити в нас хоче мало не кожен обиватель, то й рейтинг ЮВТ невпинно зростає. На жаль.
ВиОСвубода…. що ж, Свубода за час свого існування зробила для добробуту обивателів трохи більше, ніж нічого, хоча з їх слів саме добровольці зі свободи тримають “фронт” і якщо би не вони, то русські танки їхали би по проспекті Свободи (он який дуалізм вийшов!). Свобода переповнена жагою реваншу і веде себе зараз десь так, як мадам вітренко, коли лічильник відсотків виборців ЗА! у 2006му застиг на позначці 2.93% (при необхідних 3%), заставивши Нату боротися з НАТО вже за межами Ради. За межами ради Ната, як і Свобода, виявилися нездатними зробити щось конструктивне. А значить, треба зробити щось деструктивне і, головне, видовищне. Знаючи, що середньостатистичний український обиватель спить і бачить “третій Майдан” (бо, бач, і після другого, і після першого він на другий же день багатим не став!), Свобода у пориві боротьби за покупця виборця вирішила провести PR-екшн під назвою “Геть злочинну владу!”
Олег Тягнибок організовує мирний мітинг під Радою
Акція із видовищної перейшла в трагічну, а Свобода остаточно зашкварилася і обвалила свій рейтинг. Хоча не мало хом’ячків все-ще мастурбують на ВОСвабода, вважаючи її порятунком для країни.
… І ім’я йому ЛЕГІОН.
Тепер у цій кампанії ви бачили все! Лише бракує встановити в ліфті каплицю і написати “Каплиця у ліфті встановлена за сприяння дупутата Капустяка”
Типовий покупець: патрийоти! Тильки справжні патрийоти, які готові (як правило, лише за клавіатурою) у будь-який момент громити Раду, Адміністрацію Президента, Кабмін, незалежно від того, чи ситуація того вимагає, чи ні. Бо то ж на своій Богом даній землі, нє? А шо-о-о-о, не можна? Відповідно, із біґ-мордів ВиОСвубода дивляться на нас суворі обличчя військових, які чекають, коли Топаз пан Олег дасть команду закидати гранатами злочинну владу. Дуже багато третьомайданівців теж люблять ВиОСвубода, бо кругом ЗРАДА! Во так!
РадиКАЛьна партія Олежика якось не особливо біґ-мордить на вулицях і не надто їх чути в медіа. Не те, щоб в пана Ляшкоууу не було грошей — просто еРПееЛ сильно, аж двіччі, зашкварилася за останніх два місяці. Перший раз, коли просрала голосування за зміни до Конституції, оголосивши про вихід з Коаліції. Вдруге — коли Мусійчук став актором в гостросюжетному фільмі Mama-ama-criminal, прем’єрний показ якого провів Шокін особисто прямо в Раді.
Олежик, як справжній його величність Король Бидла, любить своїх підданих і обіцяє їх захистити то від тарифного геноциду, то від корупції (хоча як проживе справжній укр без корупції???), то ще від якихсь проклять.
Король любить свій народ! Це перемога!
Цільова аудиторія: така ж, як і в Королеви Бидла. Тілько більш радиКАЛьно налаштована. Аналогічно, як і до покупців ВО Джульківщина, сюди входять жертви тарифного геноциду та страждущі європейських зарплат і пенсій. Олєжик, до речі, недавно їздив на стажування в Європу з метою переймання досвіду по високих стандартах життя.
Громадянська позиція Толіка Сопленка не надто сильно красується на біґ-мордах, проте генералісімус полковник регулярно обходить ефіри теле- та радіостанції і ділиться своїми сопливими філософськими роздумами про зраду. Толя кожного разу розказує потенційному покупцеві одну і ту ж байку, про те, як влада злила даунбас, про те, як можна було би взяти Донецьк за три дні і заставити Москву капітулювати в Мінську. І коли його питають “Толік, а за бойові (і не бойові) втрати хто нестиме відповідальність, особливо якщо ми будемо штурмувати місто, яке нам нах не потрібно?…” Толя трохи подумавши, відповідає “Ну як хто? Злочинна влада! Яка по зрадницька віддала Донбас…” [обличчядолоня]
Позиція є? А як знайдем?
Жодної конкретної програми по розвитку місцевого самоврядування і місцевих проектів я від Громадянської позиції, як і зрештою від інших партій-детекторів, не почув і не побачив.
Типовий лохторат: любителі жанру “мілітарі”, які вірять, що українькі війська вже давно звільняли би Кубань, от якщо б тільки генералів правильних поставили. Сюди також входять ті, хто вірять, що треба анально карати кожного офіцера за кожен проj@б на фронті, навіть за постріл, що не влучив у ворога. Аудиторія Толіка вірить, що б не робив Президент, уряд, Рада, ЄС, Меркель, Обама і навіть Путін — Толік все-одно зробив би це краще.
Садопоміч відкрила списки. Це вже куди більш тонка логіка, ніж УКРОПівське Перемоги, а не Паради. Чітко проглядається орієнтація на небидло. Справді, дискусія навколо виборів за відкритими списками точиться у нашому суспільстві вже давно. Але тим не менше ситуація така, що закону про вибори, який би передбачав відкриті списки, немає. Тому можете собі відкривати списки, закривати списки, можете їх писати на євриті справа наліво — ніц не зміниться, все-одно механізмів ранжування кандидатів у списку в залежності від голосів, набраних у день голосування, немає. Отже, даний лозунг — популізм.
Ну і?
Садопоміч за останні місяці сильно втратила в рейтингу. На парламентські вибори рік тому партія йшла як політсила, що мала конкретну програму реформ і робила ставку на середній клас. Партія була дуже популярна серед молоді, студентів, ІТшників та інших задротів. АЛЕ… виявилося, що задротів-то у нашому суспільстві мало. Крім того, “задроти” одні із перших просікли, що “реформів” нема. І тут Садопоміч вирішила перепрофілюватися на пролетаріат, якого в нас завжди вдосталь. Що ж, взяли і зробили заяву після подій 31 серпня, що мовляв у всьому винна влада. У результаті небидло і всі, в кого IQ більше за 100, сказали Садопомочі “Та ну вас в баню!”, а пролетаріат так і не зрозумів (і не зрозуміє) суті реформ, запропонованих Ганною Гопко. Яку, між іншим, виключили із фракції, бо через переорієнтацію суть реформ, спрямованих на розвиток економіки, фракція вже теж перестала розуміти. Так Садопоміч зашкварилася і її рейтинг пішов вниз.
Попри дибільні лозунги і зашквар, програма діяльності на місцях у Садопомочі все ж є, тому партія так би мовити в кінці списку партій-детекторів. Проте в основному відомою є програма Садового Львів-2020. Про те, що збирається робити Садопоміч у моєму рідному Городку — ніц не чути.
Лохторат: раніше це було небидло, задроти та середній клас. Зараз навіть не знаю. Можливо, фан-клуб пана Садового, можливо це ті, хто все-ще вірить в краще майбутнє Садопомочі?
Аж мороз йде по шкірі від змішаних відчуттів, коли гордо вимовляєш це слово — Со-лі-дар-ність! От тільки солідарність з ким? ВБЕРЕГТИ КРАЇНУ! Від кого? Хтось в Перемишлянському районі зібрався розвалювати Україну? ВСЯ ВЛАДА ГРОМАДАМ! Яким? Яким громадам, якщо адмінреформа — це компетенція Ради і Уряду, а не Бердичівської міськради.
Солідарна супердівка Оксана Юринець
Солідарність стоїть на межі вильоту із нашого списку детекторів дибілів, бо її лозунги не настільки зашкварні, як в УКРОПів чи Джульківщини. Цільова аудиторія: середній клас, ми-за-мир, любителі сильної президентської руки і т.д. Партія хвора на всі звичні спадкові недуги партії, створеної під Президента, а тому для голосування не рекомендується.
А тепер коротко про інших, які в список “детекторів” не входять:
- НАШ КРАЙ — організація колишнім мерів-корупціонерів, у минулому, як правило, риго-аналів. Партія демонструє чудеса мімікрії і зваблює з
прилавківбіґ-бордів пересічного обивателя сопливою любов’ю до рідного краю. Голосувати не рекомендовано. - А де Народний Фронт, бляха?
- Галицька Партія зваблює виборця, простого галицького хлопа, рагульською рекламою. Чув чимало позитивних відгуків про кандидатів, проте реклама інтуїтивно заставляє мене триматися подалі від тої політсили.
Десять вимог “патріотів” (укроп, йуля, самопоміч, ляшко, народний контроль і інші) прямим текстом:
- Оцінити кількість кріпосних холопів, що готові повірити в будь-яку солодку брехню.
- Якщо маса кріпосних холопів, що готові повірити в будь-яку солодку дурню буде достатньою – розхитати коаліцію у Верховній Раді.
- Піти на перевибори до Верховної Ради, тим самим загальмувавши всі реформи, в тому числі і ті, які дають змогу повернути державний контроль за патріотично рейдернутими підприємствами.
- На парламентських виборах навішати холопам нової лапші про пенсії в 1500Є і зарплати в 7000Є, пролізти у ВР в кількості, збільшеній порівняно з поточним станом.
- Дорватись до корита.
- Завалити реформи в енергетичному секторі, повернути бені контроль над стратегічними енергетичними підприємствами
- Дати садовому і іншим регіональним царькам спокійно і безконтрольно красти і царювати на ввіреній території, підпорядкувавши йому (у відповідності бажань садового) всі силові і контролюючі органи (саме це вони захищали, поширюючи брехню про ДНР в Конституції)
- Розбазарити залишки державного майна (йуля вміє)
- Домовитись з путіним, тобто прийняти умови капітуляції. Бо іншого варіанту утриматись при владі немає. Якщо боротись проти путіна – то це зрада і рейтинги впадуть.
- Стати колективним януковичем, позакривати @бальніки всім, кому це не буде подобатись. “Справжні бойові командири” в вигляді семенченка і йароша свою справу зроблять.
Це не вигадка, це абсолютно реальний план так званих “патріотів”, який лежить на поверхні.
Оригінал: https://www.facebook.com/khoojovyylviv/posts/1688129521406256
Інша моя писанина на політично-виборчу тематику: