Лют 072009
 
Чому лопають українські банки?...Вибачте, що почну з такої фрази, але… засрані українські банки з отою їхньою кризою дійшли вже до ручки і поклали лапу на святеє святих – розрахункові рахунки клієнтів. Розрахункові та поточні рахунки – це власне те, для чого банк і потрібен як банк, власне для того його і придумали. Фізичні особи користуються платіжними картками, знаючи, що на поточному рахунку є гроші, які завжди під рукою… Юридичні особи та приватні підприємці гордо переводять та отримують гроші зі своїх 2600-х рахунків, знаючи що “на залишку” лежать гроші, які нам перераховували клієнти протягом місяця і ми в будь-який момент можемо ними розпорядитися… Кошти на цих рахунках для банку недоторканні. Він не має права ними грати десь там на біржі, видавати ними кредити, купляти на них меблі в офіс і іншу там срань. Ці гроші НЕ належать банку (на відміну від депозитів), він просто їх тримає в себе, щоб клієнти могли у будь-який момент їх забрати, як тільки вони цього забажають.

Але довбана криза жанру, яка охопила світ, а особливо Україну, плющить мізки українським банкірам і заставляє їх йти на страшні вчинки 🙁

Уявіть, що…


… Ось одного дня йдучи зранку до праці, Ви підходите до вже такого знайомого банкомату, вставляєте картку і перевіряєте рахунок. “ЗАЛИШОК НА РАХУНКУ: ХХХХ грн” – каже мудра елекронна машина. “Файно”, – думаєте Ви. Далі просимо машину видати десь зо 1000 грн (як-не-як, початок місяця, прийшли рахунки за газ, світло, воду, телефон, інтернет, вивіз сміття, і т.д., і т.д., і т.д., словом життя вимагає живих грошей), а банкомат вам – “ПЕРЕВИЩЕНО ЛІМІТ ТРАНЗАКЦІЙ”. Після серії спроб і невдач Ви розумієте, що проблема не в лімітах, deadlock-ах чи інших там штуках. І тут Ви дзвоните в банк, де Вам акуратно намагаються пояснити, що …

… Ви, будучи приватним підприємцем чи представником фірми, як і сотні разів до того, йдете у відділення банку знімати готівку за розрахункового рахунку, ну а ще у Вас в руках пачка платіжок, які треба провести, адже Вам виставили рахунки за оренду серверів, офісу, послуги та іншу фігню. В голові прикидаєте, який же у вас залишок – 20 тисяч, 17 тисяч, а може й більше?… Ось підходимо до операціоніста. Дівчинка шуршить по компі, і каже – “Залишок – 23 тис. грн”. “Класс!” – крутиться в голові. “І так, – кажете Ви кладучи гору платіжок на стіл, – поїхали…” І тут дівчина починає намагатися акуратно Вам пояснити, що …

У НАС НЕМАЄ ГРОШЕЙ!!! Тобто вони є, там, у компютері, їх також баномат ображеним класникам карток виводить на екран, але насправді бабла нама! Нема чесно заробленої зарплати, яку фірма “кинула на картку” живими грошима… Нема тих ЖИВИХ грошей, які були перераховані на розрахунковий рахунок фірми за послуги, які вона надавала… Нема ніц! Банк, звиняйте, про][б@в ваші гроші!… Може, він видав ними кредит, може просто накупляв поки-що дешевих баксів і сидить з тими долярами як пес на сіні, а той доляр, як на зло банкові, так повільно росте… Словом, цифри є, а де-факто – засіки порожні…

Якраз у таку ситуацію я й потрапив, коли у четвер спробував зняти гроші із свого карткового рахунку свого банку. Банкомат видавав мені найнезрозуміліші “меседжі”, чому моя транзакція не може бути виконана. Деякі банки-партнери взагалі картку приймати відмовилися. А ще вчора все було окі… Тут телефонує дружина, вона дещо раніше добралася на роботу (працюємо в одній фірмі)… Одним словом, каже, зле – банк тріщить по швах, на добу дать лише по 500грн в одні руки і всьо… Навіть у головному відділенні дають лише 1000 грн і гудбай (як виявилося, там дають тих же 500 🙁 ). І тут я зрозумів – якщо банк вже не має бабла на задоволення операцій по поточних рахунках, тоді то вже велика ДУПА. Звичайно,я розумію – важко банкові важко розривати депозит, адже під ці гроші банк видав комусь кредити, і депозит зрештою підкріплений договором… Важко при різних там кредиторських заборгованостях… Але, звиняйте, класти лапу на живі гроші говорить лише про одне – банк стоїть нахворих ногах, і з такого банку клієнти біжать, як щурі з корабля.

Я пішов прямо в Управління Західною регіональною філією (здається так воно називається). Треба вияснити, що з моїми грішми і за що я маю жити до наступної зарплати (яку ніби теж мають кинути в той же банк 🙂 )

Керуючий банком переконував мене, що ситуація тимчасова, і все налагодиться… А довкола, по всьому відділенні тим часом панічно ходять люди і так же панічно забирають навіть оті 500грн. Як то кажуть, дядько, мене заспокоїв і я йому “повірив”… (Колись на Майдані ще тоді майбутній Гарант сказав, що “прийде час, коли ми будемо піднімати із замлі кожну копійчину, бо вона буде чесно зароблена”… Ой згадав я вас, Вікторе Андрійовичу, тоді в банку, згадав… піднімаємо ми ті чесно зароблені копійчини по всіх банках, але не з добра, не з добра…)

Не секрет, що більшість ІТ-працівників влаштовані на роботу як приватні підприємці. Відповідно, банк обслуговує не лише картковий рахунок, а й розрахунковий. Тобто я, як ПП, можу зарахувати гроші з карткового рахунку назад на розрахунковий, а звідти перевести в інший банк і забрати кеш. Проте працівники банку мене “заспокоїли”, що хоч операція і реальна, проте “безготівкого” кешу в нас теж нема і платіж скоріш за все зависне десь в Києві, адже інші банки “наших платежів вже не приймають”. Ось так от…

Однак є інша сторона – це власне недоторканність коштів на карткових та розрахункових рахунках. Банк не може мені не видати гроші. Ніякі там внутрішні “розпорядження з Києва” чи “вказівка керівництва” не є законом. Закон каже каже – віддай чужі гроші. Отож, я звернувся із заявою на ім’я керуючого банку з тим, щоб мені віддали гроші і баста… Насправді, відчуття таке, ніби плюнули в обличчя – “пиши заяву, щоб отримати дозвіл забрати свої гроші”, потім її розглянуть дядьки-мільйонери з Києва і “винесуть рішення…”

… Ввечері, повертаючись додому, спобував “подоїти” банкомат і він піддався… Обмеження зняли… Високопоставлені дядьки-мільйонери із Києва дали мені дозвіл забрати свої чесно зароблені пару гривень…

У банку настійливо просили не робити паніки, не триндіти всім, що у нас зле… Словом, не викликайте ажіотаж. Але я мовчати не можу. Звичайно ж, я негативно відношуся то того, що люди ні з того, ні з сього почали забирати депозити, хоча самі банки в тому винні. Ну але свавілля банків з “живими” грошима – то вже занадто. Одним словом, хто має “запаси” в цьому банку, то дуйте звідти якнайшвидше :(.

Трохи реклами замість епілогу

З 2 лютого 2009 року АКБ «Трансбанк» в межах існуючого депозитного вкладу «Класичний» запропонував нові умови. Тепер вкладники мають можливість розмістити свої заощадження на термін 16 днів із відсотковою ставкою 20% річних у національній валюті, 13% у долларах США та 12% річних у ЄВРО.

Детальніше тут >>>

  5 коментарів to “Криза банківська чи криза жанру?…”

  1. Кілька банків (серед них Промінвест) ввели обмеження по усіх видах операцій, включаючи і розрахункові та карткові рахунки. Обмеження у 1000гривнень/доба є у …забув назву банку, у таких випадках реально найважче тим, хто хнаходиться за межами України. Я наприклпад, по роботі протягом 2008 року провів ~5 місяців за межами України, що б я робив, якщо банк би ввів обмеження чи перестав обслуговувати картку? Навіть не уявляю

  2. а следующую зарплату переведут в Трансбанк? или будут искать другие пути?

  3. По-ходу, питання із зарплатою вирішується. Ясне діло, трансбанку скажуть гуд-бай.

  4. Хто і для чого насправді організував кризу можна дізнатися з книжки Ніколая Старікова “Криза. Як це робиться”: http://osobystist.com/?id=2e2939bf-ddd9-468c-a4ac-52acabf31b80&o=50

  5. Исповедь экономического убийцы, одного из организаторов кризисов по всему миру: http://lichnost.net/?id=d26cab79-3d0c-47b6-8a73-66a1836d3fc7&o=50

Залишість відповідь до Cancel reply

Ви можете використовувати ці HTML теги та артибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

(обов'язково)

(обов'язково)