Знайомтесь: Пол ван Дайк (Paul van Dyk)

Останній рік тисячоліття був особливо багатий на почесті для усесвітньо відомого DJ і продюсера Paul van Dyk`a.

Спочатку, читачі англійського журналу "DJ" вибрали Пола «Кращим музикантом», залишивши позаду легенд вінілу Fatboy Slim (2) і Paul Oakenfold (3). Потім в 1999 році на Music Awards в Лондоні він отримав нагороду "Best international DJ". Журнал "Ministry of Sound” також привласнив Полу звання «Кращого міжнародного DJ», а його 6-ти годинний сет в клубі "Gatecrasher" читачі англійського журналу "Muzic" назвали «другою самою кращою клубною ніччю».

Сингли "Another Way" і "Tell me why" протрималися 10 тижнів на першому місці в чартах German Dance, а також досягли 13-го і 7-го місць в UK Sales чартах. Він продовжує тріумфальне сходження в списку кращих 100 DJ`ев миру в журналі "DJ Magazine`s", потім у вересні 1999 року, журнал "Mixmag" оголосив Пола «людиною року» і назвав його «Лідером тренс-націі». Проте, сам Paul van Dyk не дуже-то і радий бути «Лідером».

«Я б не назвав себе лідером», – сказав він. «Звичайно, людина, яка створює музику має певний вплив на громадськість. Але для мене головне – музика. Я не хочу вести за собою людей, я хочу спокусити їх, створити для них новий світ в ту саму мить, коли вони розчиняються в моїй музиці. Мені хочеться надихати їх».

І це говорить людина, яка з одного боку працює з вертушкою в студії, а з іншої – перед публікою.

«Я маю на увазі, що просто грати або створювати треки без відчуттів, без взаємодії з публікою, без натхнення недостатньо. Моя музика росте разом з емоціями слухачів, між нами існує певний зв’язок».

…А що з приводу тренсу?

«Я не створюю «транс», я дійсно не люблю давати своїй музиці яке б то не було назва, я не люблю відносити її до якої-небудь категорії. Але якщо потрібно, я б назвав її «електронною танцювальною музикою». Музика для мене – спосіб виразу думок, моя мова.

… Універсальна мова, яку розуміють люди будь-якої країни в будь-якій точці світу. Загалом, Paul van Dyk створює музику, яка відображає емоції!

Народившись 16 грудня 1971 року в містечку Eisenhuettenstadt в Східній Німеччині, Пол виріс в комуністичному Східному Берліні. Але ще до об’єднання Німеччини Пол вже мав невелике віконце в капіталістичний світ через телевізор і радіо.

«Нам доводилося дивитися Westside – TV і слухати західні радіо-станції. Ми записували музику і включали її на наших вечірках, оскільки на сході просто не було нічого схожого на клубне життя. У ті дні я слухав радіо-шоу Моніки Дейтл. І мене полонила музика "The Smiths" і "New Order". Вона (музика) була неймовірно сильною і емоційною».

Потім в 1989 році, коли берлінська стіна нарешті була зруйнована, клубне життя захопило весь Берлін. «В основному вони грали той важкий Детроїт-техно. Мені подобалася енергія цієї музики, але щось не вистачало. І я вирішив знайти це щось». Він так і не припинив свої пошуки. Повороживши над двома старими вертушками, він зробив перші записи своїх музичних ідей. Небагато пізніше, в березні 1991, його унікальний стиль танцювальної музики вперше був продемонстрований публіці в берлінському клубі "Tresor", що зароджувався.

Приблизно в той же час, Пол став створювати свої власні композиції. Його перше творіння "Perfect Day", разом з Cosmic Baby "Visions of Shiva", був випущений в 1992 році. «Я був щасливий як дитина, тримаючи в руках свій найперший запис!», – згадує Пол. "Perfect Day" була випущена підпільною берлінською студією "MFS", і дала поштовх багатообіцяючій кар’єрі, яка миттєво і без коливань злетіла до самої вершини!

У 1993 роки Пол створив клубний хіт року – його ремікс на композицію Humate – "Love Stimulation". Через рік був записаний його перший альбом "45 RPM". Одночасно з цим він продовжував виступати в легендарному клубі "E – Werk".

Наступні декілька років Пол заробляв собі популярність, роблячи ремікси на композиції багатьох відомих музикантів, таких як Inspiral Carpets, Sven Vath, Curve і New Order. Так тривало до виходу його другого альбому, "Seven Ways", який зробив його одним з кращих DJ`їв в світі.

"Seven Ways" викликав шалений потік інтерв’ю і безліч гастролей. Пол тут же потрапив в список 100 музикантів, що найбільш «продавалися». Навіть англійські музичні видання, що в основному підтримують вітчизняних DJ`їв, одностайно хвалили альбом. Читали журналу "DJ Magazine" вибрали "Seven Ways" альбомом року №1. Такі композиції, як "Beautiful Place", "Forbidden Fruit" і "Words", ремікси Salt Tank, Quattara і Curve остаточно і безповоротно затвердили його в ролі основного DJ`я британських і європейських танцювальних чартів.

До закриття клубу "E – Werk", Пол став його основною визначною «пам’яткою», виступаючи там разом із запрошеними гостями – товаришами по вінілу, суперзірками DJ`ями Nick Warren, BT, Dave Seaman і Sasha.

У 1998 році його перший альбом "45 RPM" був випущений у Великобританії, а новий ремікс на сингл "For an Angel" увірвався на світові танцполи. У Англії альбом протримався 2 тижні на першому місці і 4 тижні очолював танцювальні чарти в Германії. Він також досяг високих позицій в денс-чартах Америки, Австралії, Данії, Бельгії і Скандинавії.

Проте, суть Пола – це не продюсер, що закрився в студії, а саме виступаючий DJ, з величезним бажанням спілкуватися з публікою, і не важливо, чи це 500 чоловік, чи їх 1,5 мільйона. «Коли я тільки починав свою кар’єру DJ`я, я виявив, що існує глибокий зв’язок між DJ`єм і публікою. Я навчився відчувати настрій, навчився управляти натовпом і створювати потрібну атмосферу», – згадує Пол, – «тому що поки працюєш за вертушкою, між тобою і людьми виникає якась взаємодія . Я ніколи не приходжу в клуб, щоб просто програти готовий сет. Для мене це кожного разу нове переживання, і ніхто точно не знає, як це все закінчиться».

Тепер він займається цим регулярно як резидент нью-йоркського клубу "Twilo", в клубі "Gatecrasher" в Шеффілде і у себе на батьківщині в Берліні.

У 1999 році Пол розірвав свій контракт із студією "MFS" і разом з своєю командою створив новий лейбл "Vandit" – Records. Під цим лейблом виходять всі релізи Пола, а також альбоми інших перспективних DJ`їв.

У 2001 році виходить перший, а у вересні 2005го – другий альбом із серії The Politics of Dancing. Хіти з цих компіляцій одразу ж заполонили всі танцполи. Альбом TPOD2, як зізнається Пол, він написав із натхненням хоч якось змінити світ. “Політика, – каже він, – що в неї спільного з музикою? Однак я вірю, що те, що відбувається на танцполі – це політичний акт, і танцювальна музика може бути навіть дуже заполітизованою… Повірте…” Так пише Пол у нотатках до альбому The Politics of Dancing vol.2. Альбом збирався в ті дні, коли на берегах Азії бушувало жахливе цунамі. Саме в пам’ять про його жертви присвячена композиція See You on the Other Side (Побачимось на іншій стороні).


На даний момент розклад турів Пола забитий під зав’язку різними виступами в Лондоні, Тель-Авіві, Мехіко, Нью-Йорку і Сінгапурі. У перервах між ними в рідному Берліні чекають інтерв’ю і місцеві клубні події, а ще потрібно наглядати за своїм власним лейблом, записуватися в студії і на радіо-шоу (не говорячи вже про друзів і близьких!)

«Для мене важливий не успіх і не яке місце я займаю в чартах. Найважливіше для мене це люди, сім’я, друзі, і всі, на кого я зробив вплив. Я дійсно радий, коли хто-небудь говорить мені: «Ей, послухавши твою пісню, щось змінилося в моєму житті!», – признався Пол, – «Я ніколи не робив музику, щоб бути успішним або ради величезних грошей. Я роблю музику для себе, вона виходить у мене зсередини, моя музика народжується з сильним переживанням. І кожна композиція має свою невелику історію.»

Слухайте, насолоджуйтеся, надихайтеся!

Стаття зроблена за матеріалами сайтів
http://www.paul-van-dyk.ru/ та http://www.paulvandyk.de/