Іноді, а часом дуже часто хочеться, щоб світ змінився на краще… Або просто змінився… Хочеться, в один момент з планети Земля зникли всі сигарети і весь тютюн, щоб нормальні люди більше не нюхали того смороду… Хочеться, щоб в один момент зникли Жигулі і Москвичі, щоб старі пердуни перестати путатися на дорогах на тих коритах, а школота нарешті собі купила нормальну машину і перестала прикручувати металеві міні-лавки до кришки багажника… Дуже хочу, щоб та бикота, яка слухає музику через спікерфон на мобілці, в один момент забула, як користуватися мобільником і більше ніколи не мала можливості цьому навчитися… Дуже-дуже хочеться, щоб машини тих водіїв, які паркуються на тротуарах, газонах та посеред дороги з “аварійкою”, самі одразу загорялися і горіли до тла, іноді (в особливо важких випадках) навіть із своїми власниками всередині… Хочеться, щоб тим підарасам, які тихенько залишають сміття в чорних мішках обабіч дороги, ті мішки одразу приростали до рук навічно… Також хочеться, щоб сміття приростало до рук всім тим, хто любить викидати його в лісі, на березі річки чи озера, в парку, на тротуари, з вікна машини чи поїзда… Хочеться також, щоб у слід за порушниками парковки горіли і ті “мажори”, які обганяють перед зустрічньою, їдучи тобі в лоб, а також зовсім не вважають за людей мотоциклистів і роверистів…
Безкінечні лише всесвіт та людська тупість, при цьому по відношенню до першого у мене є сумніви.
Альберт Ейнштейн
Сьогодні зареєструвався на AUKRO.UA, такий собі непоганий варіант eBay для “непродвінутих” громадян нашої неньки. Сама реєстрація доволі дибільна, чого і слід було очікувати і включає в себе навіть перевірку ідентифікаційного коду по міжбанківській базі кредитних історій. Словом, після 10 хв. потуг я отримав напівактивний акаунт, за допомогою якого можна (а може і не можна) почати купувати.
Але стаття не про AUKRO.UA, сервіс цей ну досить непоганий врешті-решт. Стаття про то, що там продають. Мене особисто привело на цей онлайн-магазин бажання купити файний чухольчик на свій iPhone 3GS. Стандартно я роблю такі закупи в буржуйському онлайн-супермаркеті, а так як китайці (типові продавці такого товару) шлють ті чохли за 5 баксів цілий “русскій місяць”, точніше китайський, тривалістю навіть до 60 днів , то стало виглядати так, що поки прийде з Китаю той чохол, то телефон вже цілком морально застаріє.
Вирішив зробити просто – набрав в пошуку слово Apple і трошки офігів, бо в списку з’явилася купа айФонів по 600-1000 грн з поміткою “Купити зараз”. Здогадатися було не важко – це китайське гівно для злидарів, які тим не менше страждають понтоманією. Одразу виникло дві думки:
Як модератори сайту допускають називати підроблений продукт іменем оригіналу? Наприклад, ось такий лот під назвою Apple iPhone 4G Wi-Fi. В описі продукту навіть фото використані прямо зі сайту Apple, тоді як очевидно, що телефон – підробка. Отже, це 100% шахрайство, за що навіть світить стаття. Але то фігня – модератори косять капусту з комісій від продажу, а продавці косять лохів. Ага, і ще звичайно вражає форма розрахунку – переказ на платіжну картку з обов’язковою передоплатою.
До слова, на тому ж eBay і лот, і продавця забанили б до 7-го коліна за подібне, а крім PayPal майже жодні платіжні системи не підтримуються.
Головне питання – ХТО КУПЛЯЄ ТО ГІВНО??? За 1000 з лишнім гривень можна купити телефон на базі платформи Android чи гарну, надійну і стильну Nokia на базі Symbian або ж навіть Samsung чи LG. Безумовно, iPhone – то екстра-кляса, і мати такий крутий гаджет значить бути “состоявшимся пацаном”, який “пришол к успєху”. Фактично ж, китайський мотлох – то “продукт” для селюків та гопів, які дуже хочуть “вліцца в слівкі общества”. Як на мене, Nokia 1100 за 200 грн має куди більшу цінність.
Ну але раз є товар – значить є і покупець. І мені навіть доводилося з ними перетинатися, але то окрема історія.
Словом, з цього напрошуються два висновки:
Українські онлайн-аукціони – то ймовірне кидалово, до ви купляєте на свій страх і ризик.
Нема грошей на iPhone – купи Nokia або Samsung і не ви..уйся китайським гівном з тугим екраном. Залишайся стильним і солідним!
І наостанок анекдот:
Жив був в Україні один олігарх. І все ніби в нього йшло чудово, але настала криза і прийшлося шукати альтернативні шляхи заробітку. Ось вирішив він відкрити секс-шоп. Справи почали налагоджуватися, але так тривало не довго – після кількох тижнів клієнтам товари вже приїбалися і знову спад. Вирішив біснесмен заради урізноманітнення назвати презервативи, страпони, вагіни і інші там штучки марками автомобілів. Правда успіх тривав недовго і через тиждень-два магазин знову почав пустувати. Довелося навіть звільнити майже весь персонал і горе-олігарх сам став за прилавок. І ось заходять в магазин педики.
- О, дивися, лапчик, Ферррарі! Ну давай, давай візьмемо сьогодні?…
- Та шо ти такий прааативний?.. Там така резина мерзка, неприємна. Нє, не хочу Феррарі.
- А давай Мерс! Мерс це ж классс!
- Та ну ти шо, солоденький, глянь на ціну… Нам той 30-ти сантиметровий Мерс не по кишені…
- А Вольво! Вольво – то ж надійність, безпека!
- Та ми вже пробували ті гандони недавно… Фігня повна…
І так вони ходять-ходять, вибирають-вибирають… Врешті бізнесме, що стояв на касі, того не витримує, підходить до двох голубків і каже:
- Хлопці, а знаєте що – купіть собі “Ниву”, ви ж все-одно по лайні катаєтесь!
Весна іде, життя цвіте й вирує,
Земля покрита барвами весни.
А у повітрі — непомітна небезпека,
що тіло тихо розриває на шматки…
І сонця промінь щедро гріє землю,
Без нього неможливим є життя,
А наше тіло точить мирний атом,
І ми відходимо із ним у небуття…
Важке повітря, як розпечений метал…
Ми ж йдемо мовчки, нам ніколи кричати.
І тільки хтось тихенько прошептав:
“То ось який на смак, цей мирний атом…”
І смак металу в роті, і реактор, і уран,
І вся країна Рад — будьте сто раз прокляті.
Життя своє ми віддали за те,
Щоб після нас вже не прийшлося віддавати.
Роман Павлюк, 26 квітня 2010
Присвячується всім людям, які ціною власного життя та здоров’я 24 роки тому ліквідували найжахливішу техногенну аварію в історії людства.
Гарячі реалії українського “хостингового” бізнесу заставили мої, так само як і багато інших ВЕБ-ресурсів, шукати собі кращої долі за кордоном. Пожежа в датацентрі компанії Hosting.UA — це щось таке, що просто в голову не лізе. Мало того, що самі допустили до такого, навмисне вимкнувши сигналізацію (вона, бач, спрацьовувала дуже часто), так до всього того ось вже три дні, як компанія не виходить з офіційною заявою до клієнтів, а її сайт і далі недоступний. Відчуття таке, що тобі “смачно” харкнули в обличчя, а там на згарищі десь валяється обпалена совість власників компанії.
З одного боку, я певною мірою вдячний цій горе-компанії… На даний час я займаюся питаннями побудови високонадійних ІТ-сервісів із процесами, що базуються на основі ITIL v3. Ситуація з Hosting.UA стане гарною ілюстрацією на моїх презентаціях та лекціях — “ось що стається з тими, хто не купляє наші рішення”. Банально, але факт… Читаю форуми: “блін, а в мене нема бекапів! мені що, вішатися?”, “пропала робота довгих 2 років!”, “в мене останній бекап за 1 березня”… Все це — приклади дилетантства та елементарної неграмотності ведення справи. Такі в нас дибільні українські реалії ! Наприклад, замість того, щоб створити АТП із парком якісних автобусів та професійних водіїв, у нас наймають селюків “із власним автотранспортом”, через що і автобуси, і самі виглядають так, ніби працюють на фермі (про “тарифну політику” я вже взагалі мовчу). Так само в ІТ —вивчив мову “ПеХаПе” і “фпірйод” роздавати всім сайти наліво і направо без жодного розуміння всіх аспектів і ризиків.
Використовуючи систему архівації і переносу даних F-Backup (власна розробка) я щодня отримував “бекапи” додому та ще в кілька “резервних” місць, що дало мені змогу мати “бекапи” станом на 25-27 березня, тобто втрати мінімальні. Зараз всі сайти в процесі “еміграції” на німецький сервер, що знаходить у датацентрі Hetzner Online AG. І якби не DNS, вже у понеділок всі мої сайти були б відновлені. Чому я постійно “готувався до війни”? Ні, в мене до того не горів датацентр І навіть вінчестер не “сипався”. Просто є такий процес як Service Continuity Management , який говорить, що якщо ви надаєте сервіс, то ви повинні бути готові відновити його в межах одного дня навіть якщо на інфраструктурну одиницю (у даному випадку — це датацентр) впала атомна бомба.
Цими днями величезна маса сайтів покинула Україну у пошуках кращої долі. Компанії Hosting.UA вже не піднятися. Маса ресурсів все ще “валаються” і теж, скоріш за все, значна частина з них зникне. Хто буде змушений зав’язати з Інтернет бізнесом. До когось навіть приїдуть “братки”…
Але чи навчило нас це? Чи станемо ми врешті професіоналами?…
Через те, що пожежа вщент знищила датацентр компанії Hosting.UA , а з ним і мій сервер, я перейшов на резервний хостинг. З ним перейшли (або в процесі переходу) й інші сайти, що були в мене розміщені. Канал має певні обмеження, тому за якість вибачайте.При необхідності пишіть на roman.pavlyuk@gmail.com.
Таке буває лише в книжці, і в Україні . Адже поняття “пожежа в датацентрі” абсолютно тотожне іншому – “пожежа під водою”. Адже ступінь протипожежного захисту на серверних майданчиках є одним з найвищих у світі. Як могло таке статися, що пожежа завдала такої страшної шкоди, що навіть відновлення архівних займе 2-3 тижні?…
Я думаю, що провайдеру Hosting.UA вже більше ніколи не піднятися…
ОНОВЛЕННЯ: Переїхав на новий сервер! Всі сервіси зараз в процесі міграції і ще будуть мігрувати найближчі два-три дні через незалежні від мене причини. “Бекапи” всі свіжі і втрата даних мінімальна (від 6 годин до двох днів).
Вітання всім, шановні мої! Сьогоднішньою заміткою хочу започаткувати нову рубрику “Сайтоскоп”, основне наповнення якої — огляд сайтів так би мовити регіонального і місцевого рівня з метою оцінки якості їх виконання, грамотності наповнення, а також щоб допомоги їхнім веб-майстрам у кар’єрному рості.
Отож, першим під роздачу потрапив сайт газети мого району — “Народна Думка”. Правду кажучи, я вже давно чекав, коли в цієї локальної газетки буде інтернет представництво, так як особисті блоги вже завели собі мало не половина жителів Городоцького району. І я був приємно здивований, що тепер можна почитати “районку” онлайн, за що вельми вдячний. Проте, як і слід було очікувати, сайт далекий від ідеалу. Думаю мій огляд допоможе дещо покращити його роботу та вигляд. (читати далі…)
Ось і позаду перший тур виборів глави держави. Кожен раз, коли мене питають чи вірю я, що вибори в Україні проходять чесно, я відповідаю: “Майже”. Майже, бо, в принципі, у нас виборчий процес таки вільний, однак результат виборів аж ніяк ні. Звичайно ж, мова йде про ті “дрібні” порушення, які ніби-то не мають впливу на результат голосування. Але коли починає працювати закон великих чисел, то ті дрібні махінації можуть вирішити долю країни.
Мені доводилося брати участь у виборах 8 разів, з них два рази як член ДВК, решту – як спостерігач. Зрозуміло, що доводилося бачити всяке – від дрібних махінацій до складних спланованих схем. Отож, хочу поділитися “методикою” типових і не дуже типових видів фальсифікацій, а також спробую дати рекомендації спостерігачам та членам ДВК як уникнути подібних порушень. Наперед зазначу, що як правило “один у полі не воїн”, тобто жодне більш-менш серйозне порушення неможливо здійснити самотужки, і у системних порушень переважно задіяні більш як 3-4 особи, включаючи членів ДВК та навіть спостерігачі.
Так само важко виявити будь-яке порушення і запобігти йому, якщо спостерігачі та члени ДВК працюють лише за гроші. Пильність, кмітливість та відданість певній справі хоча б на один день може мати вплив на долю країни.
Отже, по порядку про різний “шахер-махер”. (читати далі…)
І хоч я зареєстрований в 5-ти соціальних мережах (займався тим ділом професійно), я все ж настоюю на одному: соціалки – це пристанище довб*йо*бів. Причому одні намагаються нажухати інших.
Сьогодні мене спробували відмітити на одному фото (копія, якщо фото стерли).
Точніше це мене намагався відмітити хробак, який живе в когось на компі. У коментах до фото також додана “сцялка” http://vkontakte.ru/albums35327509, яка веде на такий собі альбомчик одного хакнутого юзика популярної мережі вКанакте.сру.
Суть наступна – чуваки пропонують поставити на телефон програмку, яка просвітлює одяг і дозволяє заглянути під білизну. Типу на водиш камеру телефона на “тьолку” і офігіваєш! Очевидно, за програмку треба заплатити, відправивши СМС на певний короткий номер. Лохотрон, однозначно! Але як класно всі зроблено: модний сайт з демо-роликом, купа “позитивних” коментарів (копія) під фоткою, на якій тебе позначають, а на самому сайті навіть роблять видимість того, що будуть програмку спеціально для вашого телефону.
Одним словом, мораль така – якщо вам хочеться побачити голі сраки або цицьки, то користуйтеся гуглом. Ось приклад запиту . Якщо не вставляє, то заведіть собі подругу. АЛЕ ніколи не вірте тому, що пишуть в соціальних мережах!
Все почалося одного дня… Ніщо не віщувало ні біди, ані велеких перемін. Ну подумаєш, компутер лишній раз залип із синім екраном смерті. Ніби нічо такого… Але врешті я вирішив докопатися, чому мені моя віндозна робоча коняка вмирає якраз у сам разгар роботи – коли я креслю в Archicad’i, граю в С.Т.А.Л.К.Е.Р. – ЧН, чи просто шось собі там копирсаюся. І тут поїхало…
Дуже-дуже хочу…
, то стало виглядати так, що поки прийде з Китаю той чохол, то телефон вже цілком морально застаріє.
. Адже поняття “пожежа в датацентрі” абсолютно тотожне іншому – “пожежа під водою”. Адже ступінь протипожежного захисту на серверних майданчиках є одним з найвищих у світі. Як могло таке статися, що пожежа завдала такої страшної шкоди, що навіть відновлення архівних займе 2-3 тижні?…
Ось і позаду перший тур виборів глави держави. Кожен раз, коли мене питають чи вірю я, що вибори в Україні проходять чесно, я відповідаю: “Майже”. Майже, бо, в принципі, у нас виборчий процес таки вільний, однак результат виборів аж ніяк ні. Звичайно ж, мова йде про ті “дрібні” порушення, які ніби-то не мають впливу на результат голосування. Але коли починає працювати закон великих чисел, то ті дрібні махінації можуть вирішити долю країни.
