Все почалося одного дня... Ніщо не віщувало ні біди, ані велеких перемін. Ну подумаєш, компутер лишній раз залип із синім екраном смерті. Ніби нічо такого... Але врешті я вирішив докопатися, чому мені моя віндозна робоча коняка вмирає якраз у сам разгар роботи - коли я креслю в Archicad'i, граю в С.Т.А.Л.К.Е.Р. - ЧН, чи просто шось собі там копирсаюся. І тут поїхало...
Я не террорист і не садист, і взагалі не люблю робити на зло людям. Але сьогодні в мене в голові зародилася дурна ідея – спалити нах@й свого Інтернет-провейдера, цей мало не останній оплот «радянщини». Отак взяти, піти і «зняти» зі стовпа 3 кВ і впустити цей струм в їхню довбану лінію!!! А потім вибігти на горище будинку, поглянути на південний-схід, в сторону їхнього відділення, і насолоджуватися заревом на горизонті... І лише легкий вітерець буде доносити запах палених абонентських плат, комутаторів, шлейфів та іншого станційного гівна обладнання...
Бо курва дістало! Укртелеком – це не лідер галузі електрозв’язку України, це наш чиряк на дупі, який тільки з того живе, що користується своїм монопольним становищем. Певно тільки в Укртелекому постійно затоплює люки, рве лінії чи ще якісь глобальні катаклізми заважають йому працювати. А ще ті користувачі! Ой дідько би х забрав, ну нафіга вони здалися??? Від них одні проблеми, проблеми, проблеми...
У моєму районі УТ – це єдиний провайдер. Був би шанс змінити – давно б забув про нього. Років 3-4 тому район по-новому телефонізували. Робили все як в Європі: прокладали багатожильні броньовані єврокабелі, ставили коробки якнайближче до абонента, прокладали все під землею.
... Але робилося то все совковими методами, через сраку і абияк. Канави копали не суворо по плану, а так, як попало, де земля м’якша :(. А три місяці тому на одному із перехресть міста ставили світлофор і невелику ділянку проїзджої частини вирішили відгородити парканцем (я думаю, всі знають про що я – такий з чорно-білих драбинок). (читати далі...)
В динаміках валить трек Westbam - Live on Mayday 2006 World Club. Шось троши набділо ностальгією... Файні були забави...Словом, пару фоток з попередніх років:
Вибачте, що почну з такої фрази, але... засрані українські банки з отою їхньою кризою дійшли вже до ручки і поклали лапу на святеє святих - розрахункові рахунки клієнтів. Розрахункові та поточні рахунки - це власне те, для чого банк і потрібен як банк, власне для того його і придумали. Фізичні особи користуються платіжними картками, знаючи, що на поточному рахунку є гроші, які завжди під рукою... Юридичні особи та приватні підприємці гордо переводять та отримують гроші зі своїх 2600-х рахунків, знаючи що "на залишку" лежать гроші, які нам перераховували клієнти протягом місяця і ми в будь-який момент можемо ними розпорядитися... Кошти на цих рахунках для банку недоторканні. Він не має права ними грати десь там на біржі, видавати ними кредити, купляти на них меблі в офіс і іншу там срань. Ці гроші НЕ належать банку (на відміну від депозитів), він просто їх тримає в себе, щоб клієнти могли у будь-який момент їх забрати, як тільки вони цього забажають.
Але довбана криза жанру, яка охопила світ, а особливо Україну, плющить мізки українським банкірам і заставляє їх йти на страшні вчинки
Напевне у зв'язку із фінансовою кризою спамери озвіріли, так як потік спаму почав литися на мої сервери із шаленою силою. Спочатку вирішив підняти планку у SpamAssassin, але холєрські спамери навчилися "грамотно" писати листи. Інші фільтри на рівні МТА теж не давали бажаного результату. І тоді в адміністратора залишається останній шанс - файрвол. (читати далі...)
Соціальні мережі стали цілком невідємною частиною нашого буденного життя у 21-му столітті. "Та шо ти таке кажеш, то не про мене" - говорите (думаєте) ви. Ага, так я й повірив... Питання: що цікавіше зробити зранку - почитати газету (книжку) чи подивитися, хто там що оновив ВКантакте? Аааа, попалися! Колись, щоб показати всьому світу, а особливо своїм завжди завидним друзякам, що ти був всіх Середземних морях і столицях Європи треба було, ... ну навіть не знаю, ... видати свій журнал чи щось таке. А зараз - запакував сотню фоток в Однокласники і піаришся, піаришся, піаришся...
Особисто я зарегався у 5ти таких сервісах. Маньяк?... Ні, просто цікавість. Ну і плюс професійна необхідність (чим займаюся - великий секрет). Отож, пропоную своє враження від того, що бачив і чим користуюся(користувався). (читати далі...)
Сьогодні набув чинності указ Президента про розпуск парламенту. Що ж , файно. Як кажуть у нас в народі, "Дід без дива не живе - я не п'є, то воші б'є". Ну а пісенька Юнака Кулеметника стала моїм гімном (наголос на перший склад) на цей тиждень, хоча думаю до самого 7го грудня піде.
THE Апгрейд - Частина 1
Вибачте, що почну з такої фрази, але... засрані українські банки з отою їхньою кризою дійшли вже до ручки і поклали лапу на святеє святих - розрахункові рахунки клієнтів. Розрахункові та поточні рахунки - це власне те, для чого банк і потрібен як банк, власне для того його і придумали. Фізичні особи користуються платіжними картками, знаючи, що на поточному рахунку є гроші, які завжди під рукою... Юридичні особи та приватні підприємці гордо переводять та отримують гроші зі своїх 2600-х рахунків, знаючи що "на залишку" лежать гроші, які нам перераховували клієнти протягом місяця і ми в будь-який момент можемо ними розпорядитися... Кошти на цих рахунках для банку недоторканні. Він не має права ними грати десь там на біржі, видавати ними кредити, купляти на них меблі в офіс і іншу там срань. Ці гроші НЕ належать банку (на відміну від депозитів), він просто їх тримає в себе, щоб клієнти могли у будь-який момент їх забрати, як тільки вони цього забажають.
Соціальні мережі стали цілком невідємною частиною нашого буденного життя у 21-му столітті. "Та шо ти таке кажеш, то не про мене" - говорите (думаєте) ви. Ага, так я й повірив... Питання: що цікавіше зробити зранку - почитати газету (книжку) чи подивитися, хто там що оновив 
