В динаміках валить трек Westbam – Live on Mayday 2006 World Club. Шось троши набділо ностальгією… Файні були забави…Словом, пару фоток з попередніх років:
З альбому Mayday 2006 Worldclub |
Старий лисий Westbam жарить публіку 8)
В динаміках валить трек Westbam – Live on Mayday 2006 World Club. Шось троши набділо ностальгією… Файні були забави…Словом, пару фоток з попередніх років:
З альбому Mayday 2006 Worldclub |
Старий лисий Westbam жарить публіку 8)
Не знаю, чи пов’язано це із вступом України у СОТ, чи то може просто ми таки рухаємося у Європу… Так чи інакше, а дешеві авіалінії нарешті починають доходити до України. Першим це зробив WizzAir.
Пасажирські перевезення у світі зростають приблизно на 10-12 відсотків щорічно, в Україні кажуть ця цифра ще вища. Воно й не дивно, адже квиток на поїзд Львів-Київ вже коштує майже 100грн, тоді як літак – 150-170грн, тобто різниця вже не така й велика. Про Кримський напрямок я взагалі мовчу – всі мабуть знають шалений ажіотаж на квитки на південь України у період літа.
From Austin Visit |
Ось я вдома! Довгі години перельоту, очікування в аеропортах Нью-Йорка, Києва, Атланти, Остіна, турбулентність, якої я не терплю, – все це вже позаду. Попереду – лише спогади про свою першу мандрівку до США. І хоча була не дуже то й довгою – не цілих 10 днів, проте було цікаво і весело. Однак може не настільки аж весело, так як це було відрядження :).
Мене питають “Чим вразила тебе америка?”, я ж відповідаю – “Нічим”. Нам стілько закидать інформації про США, що просто напросто тут важко знайти для себе щось нове. Незнаю, можливо це тільки для мене так здається?… Але судіть самі – фільми ми дивимось одні і ті ж, та ж сама музика, ми, так як і американці. дивимось новини CNN і канал Discovery. Для нас вже не є дивиною купляти в Інтернеті, розраховуватися карткою Visa, бачити темношкірих лідей на вулиці (пройдіться по центрі Львова і все стане ясно), замовляти їжу по телефону… Не знаю, може то я просто сильно “поамериканився” вже тут, в Україні :).
Сьогодні підходить до закінчення мій день перебування в США. Переліт був нормальний, проте без турбулентності, ясне діло, не обійшлося. Іноді здавалося, що трансконтинентальний Боїнг-767 замахав крилами, словом відчуття так собі, на землі було би не страшно, а навіть скоріше круто, а на висоті 11км адреналін піднімається до позначки кипіння. Стюардесси в той час травлять анекдоти у своїй рубці… Добре їм…
Читати далі >>
Рано-вранці наш гарненько «начищений» двоповерховий Neoplan рушив на Нідерланди у славне місто Амстердам.
Дорога пролягає через німецьке місто Дюссельдорф. Через скло роздивляюся на ресторанчики, назви яких майже завжди закінчуються на «Кебаб». То й зрозуміло – місто мало не чверть заселене турками.
Ще година-півтори їзди – і ми петенаємо державний кордон Королівства Нідерланди. І як завжди ніякого тобі контролю, якоїсь там будки чи щось такого… Просто знак обабіч автобану 🙂 – стандарт об’єднаної Європи.
From Eurotrip – Ne… |
Ох, Голландія! Те, що бачиш навколо і справді щось неймовірне. Насамперед це системи дамб та каналів, що перетинають цілу країну, поля тюльпанів, деякі з них навіть закриті величезними скляними куполами, чистенькі поля, що гарно прибрані та поділені на рівнесенькі частини.
З дитинства мене завжди мучила думка – а як воно, бути нижче рівня моря? Так от, слід сказати, що рівень каналів знаходиться на рівні моря, а от земля, що їх оточує, відгороджена дамбами і на око навіть видно, що перепад рівнів становить приблизно 2-3м. Система дамб та каналів просто вражає. Одразу бачиш, що ця країна просто таки відвойовує в моря його «законні» володіння
А тим часом автобус перетинає річку Амстел. Власне від неї і походить назва столиці Нідерландів – «Дамба на Амстелі», «Амстел дам» або ж як ми його сьогодні називаємо – Амстердам. Читати далі >>
Willkommen in Deutschland!
– Так ось яка вона, ота Німенччина! – так і хотілося вигукнути. А проте дуже велика частина міфів, які мені часто доводилося чувати, розвіялись дуже скоро.
Першого ж дня мене чекала прогулянка по м. Аахен, у якому я власне й зупинився. Аахен – це одне із найстарших міст Європи, засноване Карлом Великим. Цей той самий Карл, що заснував Священну Римську Імперію. У Німеччині Аахен називають містом пенсіонерів та студентів. Пенсіонерів тут багато по тій причині, що в місті знаходиться дуже багато оздоровчих закладів, так як прямо в центрі Аахена на поверхню виходять геотермальні води, температура яких сягає близько 55-60 градусів. А от студентів тут багато тому, що в Аахені розташований один із найбільших університетів Західної Європи – RWTH-Aachen, який налічує близько 120 корпусів. (Наш політех зі своїми 28 корпусами залишаєтся далеко позаду).
[mpiphoto=523,right,scale,300] Ще одна цікава деталь, що заслуговує увагу – це те, як відносно немалі автобуси, які ще й складаються з двох, а то й більше секцій, ганяють по вузеньких вуличках міста. І тут одразу ж згадав про рідний Львів, в якому тисячі маршруток-"гробиків" сновигають містом, неймовірно захаращуючи його рух. Ви б бачили це – широчезний автобус на швидкості близько 60 км/год ввалюється у вузеньку вуличку і мчить поміж поставлених по обидва боки від проїзджої частини легкових авто 🙂
Читати далі >>
Про подорож Європою мріяв давно… Париж, Версаль, Дортмунд, Берлін, Амстердам… Назви цих міст я чув змалку і багато-багато про все оте читав і слухав, однак нагода відвідати далекі країни «старого світу» випала лише цього року. Прийшлося багато чим пожертвувати: проміняти море на кам’янисті вулиці європейських містечок, трішечки протрясти свій гаманець, добряче поненрвувати при отриманні візи (дадуть не дадуть?), однак враження, що залишись після поїздки, – це спогади на все життя.
Пишучи цей «звіт», я хотів би також поділитися досвідом із своїми колегами про те, як я готував документи, отримував візу, обирав перевізника і т.д. Я знаю багато своїх однолітків та колег, які навіть маючи можливіть з’їздити у Західну Європу, не наважуться це робити, оскільки залякані хибною думкою про те, що настільки складно та нереально, що краще за то не братися… Однак для людської наполегливості і бажань перешкод просто немає.
А все почалося з того, що мій давній товариш, який зараз проживає в Німеччині, вислав мені запрошення відвідати його і провести свою відпустку в Німеччині. І так почалась моя Eurotrip, однак все по порядку…