Ми не бидло, ми не козли, ми України дочки й сини…
(майже народня пісня)

Бидло-девелоперСтрімкий ріст ІТ-галузі в Україні виявив, що суспільство, яке 70 років сиділо в дупі і жило під слоганом “Кто бил нікєм – тот станєт всєм!”, є явно не готовим до цього. Перегрів ринку праці спровокував появу окремої ІТ-популяції виду homo sapiens, які потрапивши у незвичне для них середовище, мутували в бидлоінженерів.

Основним представником цієї фауни є бидлодевелопер звичайний:

  • Обов’язково вважає, що через 3 роки він має стати “сіньйором”. Він впринципі ваажає, що “звання” підвищують виключно за “вислугу”. І не важливо, чи мав він нагоду за ті три роки зробити щось гідне чи ні. На аргументи одразу ж відповідає: ” Я вже ТРИ роки кодаю і в мене експірієнсу +100500 і НЕ ГРЕБЕ!”
  • Вважає, що будь-який девелопер з часом стане “архітєктором”. Все це тільки питання стажу досвіду.
  • Типовий бидлодевелопер вважає нездарами людей, які працюють в одній фірмі більше трьох-чотирьох років.
  • Бидлодевелоперу завжди платять менше ніж він того вартує.
  • Кожен солідний бидлодевелопер просто зобов’язаний поплакатися в “камєнтах” на ДОУ про те, як йому мало платять, як хреново працювати в великих компаніях, як він вкалує за 100500 інших бидлокодерів, як його намахують з курсом доляра і податками і т.д. Взагалі-то, це максимум, що він може зробити, бо пожалітися відкрито менеджменту в нього кишка занадто тонка, і все зводиться до показування дулі в кишені на клавіатурі.
  • Гордо вважає себе пупом ІТ-Землі, центром життя компанії і точкою на глобальній осі Всесвіту. Переконливо вважає, що всі невиробничі відділи компанії (HR, R&D, Standards Organization, Func Offices, Engagement Managers etc.) жорстоко паразитують на його важкій праці і забирають значну частину доходу, яку мали б додати до його такої маленької зарплати.
  • Для типового бидлодевелопера головне здати “делівері”. Яким воно буде – не важливо, це не його проблема. Якщо ж його таки притиснуть, то завжди на допомогу прийде метод Костиля.
  • Для бидлодевелопера не є властивим таке поняття як інженерне мислення. Він думає, що Java/.NET/Python/PHP/JavaScript (потрібне підкреслити) вирішує всі проблеми. А якщо ж не вирішує – то це проблема замовника.
  • Бидлодевелопер дуууже неохоче вчить іншу технологію, відмінну від тої, яку він всмоктав з молоком матері начитався в Інтернетах. Причина – див. пункт вище.
  • Гордо пише в резюме, що знає MS Window мало не з народження, хоча про те, що таке WMI, HAL,WinLogon не має зеленого поняття. Більше того, значна частина все-ще форматує сторінки в MS Word за допомогою пробілів і робить зміст вручну, ставлячи “крапки”.

Особливо обдаровані бидлодевелопери стають бидлоархітекторами. Крім рис, унаслідуваних від батьківського класу Бидлокодер, їхніми власними також є:

  • Повний пофігізм на операційні затрати замовника. Наприклад, вони можуть написати програму використуваючи Super-Puper Enterprise версію Visual Studio, навіть не задумуючись, що ліцензія на неї коштує 100500 баксів. А все тому, що бидлоархітект нарив в Інтернетах класну примочку або плагін, який автоматизує те, що йому самому робити глибоко впадло. У результаті клієнт не знає, що робити з кодом, який не може скомпілити самостійно, бо в нього нема 100500 на компілятор :(.
  • Повна відсутність цілісного бачення системи.Такий геній може спокійно придумати рішення, де база розміщена на MS SQL під Windows, а процесингові сервіси написані на Java і запускаються під OS UNIX. (Впевнений, що читаючи цей пункт, більшість анонімусів подумає: “А що тут не так?”)
  • Гордо пише, що знає UNIX, хоча насправді всі його навики зводилися до того, що він там розпакував дистрибутив Tomcat’а, щоб запустити на ньому свою Java.
  • Дуже любить всякі фреймоворки. Напхати їх побільше клієнту – це головне завдання бидлоархітєкта зі стажем.
  • Особлива каста – це Javaбидлоархітєкти. Вони на 100500% впевнені, що світом править Java і навіть Земля крутиться не навколо Сонця, а на Java. На джаві проектують все: від високопродуктивної банківської системи до прошики ручки зливного бачка в туалеті. При найменшій підозрі у неповазі з боку менеджементу почитають спекулювати можливістю переходу на іншу компанію, яка займається написанням прошивок до зливних бачків в туалеті.

Найгірший лулз починається тоді, коли на чолі проекту стає ще одним яскравий представник цього прекрасного” комюніті” – бидломенеджер. Його типові повадки наступні:

  • “Імплементить” інтерфейси бидлоархітектора і бидлокодера.
  • Вважає, що всі проблеми вирішує Agile. Якщо проект “не йде”, то він просто не Agile і треба шось з тим робити. Як варіант: загнати всіх на тренінг і пограти там всім тімом рольові ігри.
  • Захоплюється презентаціями і книгами кіздунів-теоретиків типу Майкла Бідла і т.п., які виливають купу гівна на вуха слухачам і при цьому стрижуть капусту. Елементарний вузівський курс з психології вважає пройденим етапом, хоча де-факто навіть не може назвати чотири основні типи темперементу людини.
  • Вважає SCRUM/PMP/RUP чи інший сертифікат найвищою формою визнання, яка бере верх над досвідом і успішно зданими проектати. Є 100500 бидломенеджерів зі здоровенним комплектом сертифікатів і таким же великим списком зафейлених проектів…
  • Сильно очкує, коли треба брати відповідальність на себе і приймати рішення, особливо у критичній ситуації. На скрам-тренінгах цього, нажаль, не вчать…
  • У критичній ситуації починає “зливати” власну команду. І взагалі, робити винними всіх довкола, крім себе святого. Винним стає навіть Майкл Бідл, бо, бл@ть, не розказав, як віришити цю проблему на одному із своїх тренінгів.
  • Вважає, що менеджер не повинен вникати у технологічну частину проекту. І взагалі, менеджер не повинен навіть знати, які технології використувуються на проекті, адже його високе завдання – “менеджити”, а всім іншим займаються інші лузери спеціалісти. Це призводить до легкого і стабільного нагинання менеджера клієнтом-замовником у позу зломаної берізки і як результат – до цілої низки епічних фейлів.
  • Ваажає, що для успіху проекту потрібно мати всі “артєфакти” (тобто всякі там плани, чартери, віжени, логи та іншу туфту).Вважає, що без артефактів проект обов’язково зафейлиться.

 

Серед нас ще немало й інших представників даної популяції. Це і бидлоАНАЛітик, і бидлоадмін, і бидлотестер… Зрештою, давайте будемо відверті – частка бидлоінженера живе у кожному із нас і тільки від нас залежить, будемо ми інженерами без префікса бидло чи ні.

UPDATE: Проти Майкла Біддла особисто ніц не маю. У статті він використаний як образний персонаж.

Продовження теми тут

  38 коментарів to “Про ІТ-бидло…”

  1. Щось в тому є, але термін “бидло” явно недоречний. В ІТ нема відвертого бидла яке бикує, всі ци випадки, це якраз просто про “козлів”, а не “бодло”. Зате в ІТ є приховане бидло, яке не миє руки після туалету де троха переоцінює свою чоловічу гордість, не спускає воду, засирає кухню, вважаючи, що за ним поприбирають (підітруть), бо прибиральниці фірма і так платять; вважають, що на корпоративі фірма зажала купити його улюблене віскі, самбуку чи текілу чи хорошу горілку. Тема цікава, можна продовжити )))

  2. ха-ха-ха, а про курс долара в точку! ))) Є й такі нитікі

  3. хм… мені здається справа тут не в іт, а в людях) просто автор дотичний до іт-сфери, як я зрозуміла, і вирішив винести своє обурення і негатив через цю статтю) всюди є, як сказали в попередньому коменті, козли, і це просто риса характеру, яка проявляється в тому ж курсі долара. корпоративах і т.д. в моєму досвіді я зустрічала як таких, про яких згадує автор, так і протилежних до цього образу) в нас супільство таке) чи “мажори” які є синками всяких там депутатів і поводять себе як бидло, вважаючи, що вони пуп землі це ок? а айтішники, які дорвались до грошей це погано?! у всіх ситуаціях є різні сторони медалі) мені здається варто краще не звертати на це увагу, бо людей не змінити, а от настрій буде це все псувати, в першу чершу тобі)

  4. Романе, декілька запитань до Вас:
    1. Ви гадаєте, що це притаманно лише українському ІТ-ринку, а в США, Німеччині та ін. розвинених країнах такого немає?
    2. Ви себе вважаєте бидлодевелопером? Якщо ні, то чому саме?

    п.с. чомусь нагадалось старе-добре “Все бабы как бабы, а я – прЫнцесса!”

    • По суті:
      1. Це характерно для ІТ-ринків, що розвиваються. Такими є, як правило, офшори. Вся справа у тому, що потреба у ресурсах перевищує їх натуральний приріст. Відповідно, керівники починають вирішувати проблему нестачі кадрів наступними методами:
      а) намагаються “вирощувати” спеціалістів. Наприклад, роблять ПМами або архітектами людей, які працюють більше Х років. Хоча як каже стара приказка, грушок на вербі на виростиш. Бути чи не бути людині менеджером або інженером – все залежить від виховання, сімейних традицій, темпераменту та інших персональних якостей людини.
      б) гребуть всіх підряд (С), так як закрити посаду і отримати профіт – це основна ціль
      в) оскільки більшість компаній продає людей, а не рішення, то керівникам взагалі пофіг на інженерні навики працівників.

      У “розвинутих” країнах ринок праці для інженерів вже давно насичений. Тому там діють інші принципи, зокрема:
      а) якщо інженер “жене” брак, то його звільняють. Безцеремонно!
      б) якщо керівник “валить” проект, то його теж, як правило, звільняють або гордо сам йде у відставку, зберігаючи честь (згадайте, коли у вашій компанії звільняли працівника за провалений проект?…).

      А все тому, що у розвинутих країнах не бояться, що якщо вони виженуть одного лузера, то їм прийдеться ще півроку “хантити” іншого, на відмніну від України. А все просто: вони роблять рішення і це їхня ціль, яку досягають юідь-якими методами. В нас, як правило, продають “тушки”…

      2. Be true to yourself. Задатки бидлоінженера є у кожного з нас, є і в мене, мабуть. Себе ж бидлодевелопером не ваажаю, оскільки просто звик працювати на досконалий результат і завжди працюю за принципом: “Ми тут, щоб вирішувати існуючі проблеми наших замовників, а не створювати їм нові!”. Мені банально пощастило, що моїм першим керівником була людина, яка жорстко присікала бидляцтво і відверто мені про це говорила.Після першої ж спроби зробити свою роботу за принципом “а після мене хоч…” я добре отримав по шапці і більше так не робив. І не роблю досі. Також відверто скажу, що інженерну культуру в мені виховали батьки, які доклали до цього значних зусиль. Немалу роль зіграв і ВУЗ, а зокрема певні викладачі, які таки зуміли донести у студентску голову суть ролі інженера у сучасному суспільстві. За це я їм буду вдячний пожиттєво.

      • Ця відповідь вже прозвучала набагато мякіше, ніж сам пост.
        В загальному, Ви маєте рацію, але як не крути, а називати бидлом своїх же колег (варті вони того чи ні) не можна.
        Щодо компанії… саме та, де Ви девелопаєте/менеджаєте/вотевер, працює по принципу “тушок” або “боді шопу”. Тому Вам, як ПМ, треба вчити, виховувати і змінювати людей в міру своїх сил. А пости, на кшталт цього, користі не принесуть, а лише викличуть більше негативу і презирства зі сторони Ваших же колег та підлеглих… ІМХО канєшна.

  5. Судячи по всьому автор є представником елітної небидло школи IT-спеціалыстів

  6. IMHO: 99% описаних проблем це НЕ якісна робота лідера (чи як цією нетактовною термінологією – БИДЛО лідера) котрий вміло вміє делегувати проблеми на підлеглих, а от стати наставником (в тому числі і моральним), якось не виходить.

  7. і в догоночку, свіжачок, шоб закрити 1% котрий залишився:

    Тема выпуска. Перестаньте учить людей! Начните учить компанию

    Александр СорокоумовАлександр Сорокоумов – консультант по изменениям

    …Или как не стать кузницей кадров для конкурентов
    После корпоративного обучения часть сотрудников рано или поздно увольняется. Одна из главных причин такого явления – обучившись, сотрудник вырос, а компания осталась прежней. И стала для него тесной. Корпоративный мир привык мириться с этим явлением, списывая его как неотъемлемые потери.

  8. А чи е НЕ бидло саппорт???

    • Думаю це риторичне питання – звісно, що в саппорт (підтримку) беруть тільки бидлоту.

  9. автор.
    а какой у вас уровень и сколько вы в айти зарабатываете?
    ну хотя бы порядок
    до 1к, до 3х, до 5к уе? что бы понять уровень.

    прочитав статью создалось ощущение, что Вас чем то обидели. Ну серьезно.
    Рынок есть рынок. Если вы не подходите – вам найдут замену, как бы круто не педалили на питоне или пхп. И давно пора понять, что работать на местном рынке – ну, сами понимаете..

    и просьба, если будете отвечать на мой “вброс”, если употребляете слова иностранного происхждения – пишите их в оригинале.

    так чем же вам джависты не угодоли?))

    p.s.я не пишу на джава. другие руки из другого места

    • Точну зарплату сказати не можу, проте скажу, що отримую доволі нормальну винагороду за свої труди і мені її піднімають по мірі можливості. Тобто тут в мене все гуд. :))) У мене свій власний напрямок в ІТ, визнання в галузі, маю ряд технологічних напрацювань і т.д. Мені подобається те, що роблю зараз!

      Мене взагалі ніхто конкретно не ображає, ні компанія, ні менеджмент. Тоді виникає питання: що ж спонукало написати цю статтю? Все банально просто: починає надоїдати дивитися на “випадкових” людей в ІТ. Адже наша мета – це вирішувати проблеми замовника, а не створювати йому 100500 нових. Немалу роль у формуванні бидлоінженерів грає і низький рівень суспільного, а зокрема сімейного, виховання. До чого тут виховання? Якщо ваші батькі, наприклад, лікарі, то вони створюють доволі сприятливу екосистему для дитини, у якій вона може вирости майбутнім лікарем. Аналогічно і про інженерів, і про вчителів. Доволі часто бувають і позитивні винятки з цього правила, коли у сім’ї лікарів виховується висококласний спеціаліст в галузі ІТ. Але є й негатив. Приклад простий: 10 років тому “рулили” економічні спеціальності і всі йшли на економіку. Кожна “поважна” сім’я, яка ще вчора вигрібала гній у колгоспі, сьогодні, сколотивши певний капітал в Італії, відправляє дітей вчитися на “екунумічний”. Пройшли роки, економічна галузь стала не модною, мабуть, через те, що її наповнили “шпеціялісти”, які навіть не знають хто такий Адам Сміт і в чому суть його теорії.
      З’явився новий ринок праці – ІТ-ринок. Ринок, де гарно платять і де завжди недобір. Це рай для бидла і різних “спекулянтів”. І чим вища популярність повної технології, тим більш високомірне бидло там попадається. Це власне і призвело до того, що ПЕВНІ Java-розробники відчули себе богами розробки.

      • Ви можете видалити мій коментар, але асоціювати мову програмування java з бидло девелоперами нелогічно! Брєд, імхо.

    • Ивзольте, но предъявляя претензии соблюдайте их тоже и пишите Java, а не “джава”

  10. Погоджуюсь на 100%, що є велика кількість таких “людей”. Мені як нікому іншому це відомо.
    Але справа тут в тому чи буде Компанія і ми разом з нею присікати поведінку таких людей чи ні… До тих пір поки будуть лунати фрази “ну що зробиш, такий зараз ринок розігрітий… Давайте щось придумаємо як його (працівника-шантажиста) задовільнити” доти і матимето розтучій в геометрічній прогресії прошарок бидлоінженерів. Тут або жорстко гнути лінію антибидлоінженерії або плити зі всіма в купі ….
    а за Agile окреме ДЯКУЮ! 🙂

  11. годно. не розкрита тема мівіни.

  12. Якось Роман, ти понарозвішував ярлики на всіх. Саппорт получаеться бидло, а оперейшн – не бидло?
    А взагалі занадто багато негативу.

    • Якось Роман, ти понарозвішував ярлики на всіх.
      З чого ти взяв, що на всіх? Є нормальний java-програміст і є бидлопрограміст, є нормальний менеджер, і є бидломенеджер.

      Саппорт получаеться бидло, а оперейшн – не бидло?
      Де таке написано??? До слова, поняття бидлоінженер стосується всіх спеціалізацій в ІТ, хіба ні? Чи ти вважаєш, що програміст не є інженером?

      А взагалі занадто багато негативу
      Пропонуєш мовчати і показувати дулю в кишені?..

      І ще питання: що саме тебе зачепило, який саме пункт?

  13. //Бидлодевелоперу завжди платять менше ніж він того вартує.
    Скорее наоборот, гемору и наглости у него больше.

  14. […] і близько не міг подумати, що мій попередній пост на тему бидла непрофесіоналізму в ІТ-галузі здобуде […]

  15. В некоторой степени автор прав и такое быдло есть. Но это нельзя назвать быдлом, они просто распиздяи ну собственно они и меньше получают за то что они такие. Автор пишущий это нечем не лучше их ты сам себе противоречишь. Если ты родился инженером, а долбоебом – мои поздравления. Лучше трать время на совершенствования своих знаний а не написание х*ни. Да я тоже нечем не лучше что зашел и читаю подобное.

  16. > що всі невиробничі відділи компанії (…R&D

    невиробничі

    R&D ? ээээээ

    • Вони так думають. Не віриш – попитай 🙂

      • или ошибался всегда, или developers в research&development и работают как раз. непонятно.

        • Sorry, трошки нечітко написав. Отже, інженери в R&D дійсно працюють, і то доволі важко і ще й ефективно. Просто бидлокодери думають інакше…

          Вибачай, якщо когось образив 🙁

  17. ….. Сказал “высокопрофессиональный айтишник, имеющий воспаленное чувство справедливости и склонность к психоанализу”. Это то же самое, что кричать “Люблю Украину” и выбрасывать бутылки и бумажки в парке под дерево.

    • А по суті?..

      • А по сути, данная статья – проявление честолюбия и какого-то айтишного снобизма. Думаю автор уверен, что его недооценивают в профессиональном плане. Часто это приводит к унижению достоинств других и к указанию на недостатки, порой субъективно.

  18. Ось тут i менi стало цiкаво. Чого це, на думку автора, використання бази MSSQL разом з процессинговим центром де iнде на Java- це щось неймовiрно безглузде?

    • Є такий системний паттерн як використання єдтної платформи для для побудови системи. А ще є така річ як єдина екосистема продуктів.

      Тобто, якщо ми орієнтуємося на Windows-платформу, то вибираємо у якості application server’а платформу .NET, а в якості бази даних – MS SQL Server. Ці продукти “затесані” під єдину екосистему і дуже гарно інтегруються.

      Якщо ж ми йдемо в open source, то у якості платформи беремо, наприклад, Linux з Java, а базу ганяємо на mySQL або PostgreSQL.

      Вся суть в тому, що зажність вартості підтримки N систем є по суті експоненційною. Підтримувати і уніфікувати процедури для двох систем (платформ) просто дуже важко. Ще важче стає, коли нам додають третю.

      Але ж якого бидлоархітекта цікавить, як буде жити продукт після релізу…

      • “Вся суть в тому, що зажність вартості підтримки N систем є по суті експоненційною. Підтримувати і уніфікувати процедури для двох систем (платформ) просто дуже важко. Ще важче стає, коли нам додають третю.” не пишіть таких слів більше ніколи. Це просто спроба замаскувати ваше неправильне судження на рахунок вище написаного пункту. Для чого ви вживаєте слова: N систем, експоненційною, підтримувати і уніфікувати процедури.? Ви можете пояснити чому java і MS SQL погане поєднання?

      • “Є такий системний паттерн як використання єдтної платформи для для побудови системи. А ще є така річ як єдина екосистема продуктів.” нема такого патерну. Ви знаєте що гугл використовує багато технологій із різних так сказати вашими словами “екосистем” і вони прекрасно працюють разом? Доречі в основі пошукового двигуна гугла стоїть джавовський Search Lucene.

  19. Шановний авторе, як бидлокодер із шостирічним досвідом, дозвольте я з Вами не погоджусь.

    По-перше, нема такого патерну. Чи може Роман є його автором? Розумієте, я б із зацікавленням почитав за яким таким принципом автор такого патерну пропонує виділяти екосистему? Я так розумію, за принципом: “Якщо Ви плануєте використання бади данних, розробленої компанією Майкрософт, то будьте ласкаві девелопити лише технологіями тієї самої компанії?” Дійсно, дуже цікаво і, якщо Ваша ласка, дайте мені, будьте ласкаві, лінк на статтю чи ресурс, з якого Ви мали змогу читати про патерн.

    По-друге, я не хочу Вас засмучувати, але та сама Джава, навколо якої вертиться Земля, є кросплатформенною мовою програмування. І вона чудернесенько, швидко, якісно і зі смаком буде працювати на будь-якій платформі, для якої була розроблена джава-машина. І, нікому не кажіть, але під Windows x86/x64 вона, джава, працює чи не найкращим чином.

    По-третє. З якого дива Ви вирішили, що раз джава, то опен сорс? Тут мені навіть важко знайти, з чого почати пояснення як глибоко Ви помиляєтесь. Так, розробники на джава полюбляють відкриті технології, але тільки через те, що у джаві дуже легко масштабувати проект та додавати функціональність за допомогою різних стеків фреймворків, що, дуже часто, розроблюються відкрито. А також, звичайно, за можливість перевикористати існуючий якісний код. Але, шановний авторе, зрозумійте, що у світі J2EE, де розробка продуктів коштує мільйони, у проекті будуть використовувати платні аналоги бібліотек або безкоштовні із суппортом. Бо то є критично важлива частина розробки корпоративних продуктів…

    По-четверте. Будьте ласкаві, поясніть мені ідею про підтримку декількох платформ и чому це так дорого. Бо я, як бидлокодер, вважаю, що для джави немає різниці з якою базою працювати i на якій операційній системі вона будет працювати. А підтримувати будуть не платформу, а сервер бази данних. І, чомусь мені здається, що адміністратору БД до дідька чи буде вона працювати у Windows, чи под Unix. Але Вам видніше. Буду вдячний за відповідь професіонала.

    Ну і по-п`яте. Я – бидлоархітектор тієї самої системи, де база знаходиться на розподілених серверах з MS SQL, а серверна частина проекту розроблена на Java. Розкажіть, будьте ласкаві, що я роблю не так.

    Дуже дякую авторові. Сподіваюсь його жодним чином не образить мій коментарій и сподіваюсь на відповідь….

  20. Власне, будь-який професіонал свого діла тим і відрізняється від бидла, що не виливає стільки негативу і бруду на собі подібних! Професіоналізм, якщо такий є, сам за себе промовить краще, ніж всілякі пости на тему “я тут самий крутий, а всі інші – бидло”. Незрозуміло тільки, з чого пан автор зробив висновок, що він кращий за інших ІТ-спеціалістів, чи тут-то і спрацьовує аргумент: “Я вже ТРИ роки кодаю і в мене експірієнсу +100500 і НЕ ГРЕБЕ!” ?!)

 Leave a Reply

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

(required)

(required)

 
© 2012 Roman's Blog Suffusion theme by Sayontan Sinha