Гру 252014
 

… Весь мир насилья мы разрушим
До основанья, а затем
Мы наш, мы новый мир построим,
Кто был никем — тот станет всем!
“Інтернаціонал”

УВАГА! Дана стаття містить багато бруду, ненависті та негативу, тому прохання людей із гіпертрофованим співчуттям припинити читання даного запису. Ті громадяни, яких сильно мучить питання “Чому стоять заводи?!?!” і “Коли в мене буде європейська пенсія!?!?!” можуть відчути сильний біль у частині тіла, що знаходиться ззаду нижче пояса.

Же би сь те не плакали і не блювали ненавистю в мою сторону, я вас попередив!..

Кожного разу, коли українці роблять якусь революцію, чи то в 2004-му році, чи то в 2014-му, чи в 1918, у них завжди з’являється якесь дике бажання позбавити багатих їх власності і роздати її … а фіг його знає, кому роздати, головне забрати! Українське суспільство, як і весь пост-радянський простір, просто неймовірно насичені тотальною ненавистю і нетерпимістю до більш-менш успішних людей. Найцікавіше те, що якщо сьогодні ваш колега такий же невдаха, як і ви — то зараз він ваш друг. Але як тільки він доб’ється успіху — він стає вашим ворогом і ви починаєте його ненавидіти.

Оскільки у нас крупні бізнесмени або ж як ми їх звемо, олігархи, — найзаможніші люди, то й променів ненависті вони отримують найбільше. Не секрет, що їхньому бізнесовому успіху передувала успішна кримальна діяльність у минулому, і мабуть це і є одна із причин “народної любові”. Але собі так думаю, що навіть якщо б найбагатшою людиною став власник ІТ-бізнесу, який він чесно підняв “з нуля”, його ненавиділи б так само, як і Ахметова.

Я довго цікавився, звідкіля ж ростуть ноги у тої нетерпимості, що ми зараз маємо у суспільстві. Виявляється, це частина нашого буття. Наш світогляд потягом останніх двох-трьох століть формувався таким чином, що пан або власник — це зло, а робітник або селянин — уособлення добра,  що успіх пана — це зло, а розорення або розграбування пана — це добро. Читати далі >>

 Додав о 20:16
Гру 192014
 

Так звані “віялові” відключення вже дістали всіх. Стрічки соцмереж забиті постами, що випромінюють “любов” до обленерго та інших організацій, безпосередньо пов’язаних із відключенням. Недавно у Facebook надибав непогана пояснення, чому все так відбувається. Перш, ніж продовжити читати мій допис, раджу переглянути ось цей:

< прихований вміст > Виділити

 

“Стати свідомим споживачем” треба ставити не третім пунктом  у розділі “Що робити”, а першим. Автор чітко дає зрозуміти один важливий факт: 50% всього енергоспоживання у пікові години припадає на побутових споживачів. Дефіцит електроенергії становить приблизно 15%, то ж при такій нестачі побутовим споживачам було би непогано скоротити споживання енергії хоча б у два рази.

Також хочу зауважити, що відключення відбуваються у квазіавтоматичному режимі. Система моніторить навантаження і служба енергонагляду відключає ті райони, які споживають найбільше енергії. Тому можете писати листи президенту, перекривати дороги, можете розводити безконечні срачі в соцмережах, можете нервово кричати на кожному кроці “шо то за держава!”, можете навіть піти палити шини під Раду — нічого це не допоможе.

Також хочу зауважити, що відключення відбуваються дистанційно. І якщо ви з сусідами сьогодні поїдете лементувати під паркан місцевого РЕМ, та під натиском отримаєте тимчасово електроненергію, то завтра, через її дефіцит , вас відключать з підстанції більш високого рівня напруги. Тобто всю область, зі споживачами першої категорії — водогін, каналізація, газоперекачувальна станція, тощо. Ваша сумнівна перемога сьогодні обернеться поразкою завтра для більшої кількості громадян, з більш серйозними наслідками.

Єдиний варіант уникнення відключення — це ЕКОНОМІЯ і свідоме обмеження споживання. Крім того, це дасть змогу виробити підхід до заощадження енергії, оскільки планується зростання тарифів, якого уникнути нам теж не вдасться.

Що ж робити і як економити?

1. Основна частина електроенергії тратиться на освітлення. Не секрет, що основна частина наших помешкань все ще освітлюється  класичними лапмочками розжарення (в народі “жарівки”). Жеруть вони багато, а світять не дуже. У середньому у помешканні горить 3-4 лампи, що в сумі становить 400 і більше ват.

Що робити? Поміняти всі лампи на LED-аналоги. І не на люмінесцентні “економки”, а саме на LED. На стільки, на скільки вистачить бюджету. Окреме звернення до моїх колег ІТ-шників: для вас то є must be і якщо у вас вдома є “жарівки” — то ви козли.

LED в 11-12 разів ефективніша за “жарівку” і в 4-5 за енергоощадну лампочку. Отже, замість 400 Вт аналогічні LED лампи споживатимуть 40-50 Вт, при чому світлодіодне світло значно приємніше для очей ніж світло від жарівки і, очевидно, від економки.

LED-лампи дорогі. Аналог “сотки” (10 Вт) коштує десь біля 100 гривень. Очевидно, що період окупності такої інвестиції буде дуже довгим тому багато-хто вважає таку інвестицію неоправданої. Однак, як написано вище, до нас додому прийшла війна, і питання економічної доцільності зараз не стоїть, а стоїть питання економічного патріотизму. Тому якщо хтось думає, як потратити заощадження, що знецюються кожного дня, даю підказку: купіть LED-лапми та інші енергоощадні пристрої. Якщо ви вже закупилися, тоді зробіть подарунок до Різдва своїм батьками, родичам, друзям, які, можливо, такої змоги не мають. Кожна зекономлена Ват х секунда електроенергія зменшує ризик того, що у вашому мікрорайоні раптом пропаде світло.

Читати далі >>

 Додав о 12:23
Гру 122014
 

Нарешті я вирішив взятися писати на тему, про яку я роздумував давно. Але завжди щось не давало: то роботи багато (зараз її, до слова, не менше), то революція, то ще якісь важливі події. Тим не менше, я вирішив поділитися досвідом і трохо розказати про те, що я люблю чи не найбільше — авіацію та авіаподорожі.

Я знаю, що про це вже написано чимало статей, “порад подорожуючим” і просто різних там статей повно зараз в Інтернетах. Але доволі часто отримую масу запитань від своїх друзів, колег та просто випадкових “знайомих” у соцмережах щодо того, як краще організувати свою авіаподорож або як вирішити ту чи іншу пов’язану з нею проблему. Якщо і вас таке цікавить, або ж ви такий же авіаманьяк як і я — тоді ласкаво просимо!

Чому авіація і що про авіаперевезення треба знати?

Леонардо да Вінчі писав: “… Якщо хоч раз у житті ви здійсните політ, то до кінця свого життя ви ходитимете по землі із поглядом повернутим в небо — туди, де ви колись були, і куди завжди хотітимете повернутись!” Майстер да Вінчі ніколи не літав, бо цей геній народився занадто рано для свого часу. Сьогодні, у ХХІ столітті авіатранспорт є ключовим двигуном прогресу, даючи можливість нам перенестися у найдальші закутки нашої планети всього за лічені години, тоді як дорога до них у часи да Вінчі займала б місяці і роки. Навіть той з вас, хто ніколи не літав літаком до сьогодні, може стати пасажиром вже завтра. Наприклад, за 100-150 Євро можна зі Львова за 2 години перенестися на узбережжя Італії або серце Баварії. Навіть купивши “гарячу” (правильніше “палаючу”) путівку в Туреччину на “все включено”, — ви станете пасажиром авіарейсу. Тому як казав містер Бонд, never say never!

article-0-0CA07CDD00000578-432_964x513

У циклі публікацій я спробую розказати, як здійснюються авіаперевезення, що таке “пересадка” :), як оптимальніше підібрати авіапереліт, що означають букви і цифри у вашому електронному квитку, як прочитати посадковий талон, як вибрати місце в літаку (особливо, якщо рейс нічний або ж з вами подорожують дітки), а також звичайно ж ціла серія “лайфхаків”, які я відкрив самостійно, або ж зі мною ними поділилися “прокачані” подорожуючі.

Почнемо із базових речей, що освоїти, так би мовити, термінологію, яка нам пригодиться далі. Читати далі >>

 Додав о 19:11