Я не террорист і не садист, і взагалі не люблю робити на зло людям. Але сьогодні в мене в голові зародилася дурна ідея – спалити нах@й свого Інтернет-провейдера, цей мало не останній оплот «радянщини». Отак взяти, піти і «зняти» зі стовпа 3 кВ і впустити цей струм в їхню довбану лінію!!! А потім вибігти на горище будинку, поглянути на південний-схід, в сторону їхнього відділення, і насолоджуватися заревом на горизонті… І лише легкий вітерець буде доносити запах палених абонентських плат, комутаторів, шлейфів та іншого станційного гівна обладнання…
Бо курва дістало! Укртелеком – це не лідер галузі електрозв’язку України, це наш чиряк на дупі, який тільки з того живе, що користується своїм монопольним становищем. Певно тільки в Укртелекому постійно затоплює люки, рве лінії чи ще якісь глобальні катаклізми заважають йому працювати. А ще ті користувачі! Ой дідько би х забрав, ну нафіга вони здалися??? Від них одні проблеми, проблеми, проблеми…
У моєму районі УТ – це єдиний провайдер. Був би шанс змінити – давно б забув про нього. Років 3-4 тому район по-новому телефонізували. Робили все як в Європі: прокладали багатожильні броньовані єврокабелі, ставили коробки якнайближче до абонента, прокладали все під землею.
… Але робилося то все совковими методами, через сраку і абияк. Канави копали не суворо по плану, а так, як попало, де земля м’якша :(. А три місяці тому на одному із перехресть міста ставили світлофор і невелику ділянку проїзджої частини вирішили відгородити парканцем (я думаю, всі знають про що я – такий з чорно-білих драбинок). Читати далі >>
Вибачте, що почну з такої фрази, але… засрані українські банки з отою їхньою кризою дійшли вже до ручки і поклали лапу на святеє святих – розрахункові рахунки клієнтів. Розрахункові та поточні рахунки – це власне те, для чого банк і потрібен як банк, власне для того його і придумали. Фізичні особи користуються платіжними картками, знаючи, що на поточному рахунку є гроші, які завжди під рукою… Юридичні особи та приватні підприємці гордо переводять та отримують гроші зі своїх 2600-х рахунків, знаючи що “на залишку” лежать гроші, які нам перераховували клієнти протягом місяця і ми в будь-який момент можемо ними розпорядитися… Кошти на цих рахунках для банку недоторканні. Він не має права ними грати десь там на біржі, видавати ними кредити, купляти на них меблі в офіс і іншу там срань. Ці гроші НЕ належать банку (на відміну від депозитів), він просто їх тримає в себе, щоб клієнти могли у будь-який момент їх забрати, як тільки вони цього забажають.