Кузьма
Про подорож Європою мріяв давно… Париж, Версаль, Дортмунд, Берлін, Амстердам… Назви цих міст я чув змалку і багато-багато про все оте читав і слухав, однак нагода відвідати далекі країни «старого світу» випала лише цього року. Прийшлося багато чим пожертвувати: проміняти море на кам’янисті вулиці європейських містечок, трішечки протрясти свій гаманець, добряче поненрвувати при отриманні візи (дадуть не дадуть?), однак враження, що залишись після поїздки, – це спогади на все життя.
Пишучи цей «звіт», я хотів би також поділитися досвідом із своїми колегами про те, як я готував документи, отримував візу, обирав перевізника і т.д. Я знаю багато своїх однолітків та колег, які навіть маючи можливіть з’їздити у Західну Європу, не наважуться це робити, оскільки залякані хибною думкою про те, що настільки складно та нереально, що краще за то не братися… Однак для людської наполегливості і бажань перешкод просто немає.
А все почалося з того, що мій давній товариш, який зараз проживає в Німеччині, вислав мені запрошення відвідати його і провести свою відпустку в Німеччині. І так почалась моя Eurotrip, однак все по порядку…