УВАГА! Дана стаття містить багато бруду, ненависті та негативу, тому  її читання може спричинити сильний біль у м’яких м’язах нижче тазового відділу. Жертвам та потерпілим від тарифного та кредитного геноцидів, а також третьмайданівцям, патрийотам і “простим людям” не рекомендується читати цей допис через прямий ризик спалаху ненависті.

 Я вас попередив!..

Партія на виборах — це такий же продукт, як і той, що ми купляємо в магазині, тільки він політичний. Як кожен нормальний продукт, політичний теж має свою цільову аудиторію. Якщо ви прогуляєтесь по супермаркету, то побачите, що рідко коли нам пропонують лише одного виробника в одній продуктовій групі. Наприклад, візьмемо сметану. Є власне сметана, і є сметанний продукт. Перше — це те, що можна дати їсти людині, друге — це те, що зрештою також можна дати їсти людині. А можна і використовувати замість солідолу. Обидві ці групи продуктів мають свої цільові аудиторії. Якщо покупець дивиться лише на гарні малюнки на упаковці і не читає склад, а ще його приваблює ціна на 1 грн нижча — тоді наш покупець купляє продукт, 15% якого складає пальмовий солідол. Цільова аудиторія такого продукту — неуважний і неперебірливий покупець, що охоче “зекономить” копійку. Аналогічно й з іншими типами продуктів: хтось купляє одяг в Городку на базарі “на острові”, хтось “вдягається” на Південному, хтось “шикує” в Кінг-Кросі, ну а ще є певний відсоток, що закуповуються в “Опера-Пасажі”.

Під кожен тип покупця створюють певний продукт. Це фундаментальні основи існування економіки, бізнесу і господарських відносин взагалі.

Коли гастрономія і політика сходяться...

Коли гастрономія і політика сходяться…

Як я вже казав, партія і політики — це теж продукт. Вони також продаються нам і ми платимо за них своїми голосами. Як і кожен продукт, його створють для того, щоб задовольнити потреби певного типу і класу виборця, тобто певного типу споживача. Так само як і зі сметаною, яка по відкритті упаковки виявиться не такою смачною і гарною, як в рекламі, так само і політик (партія) — після виборів все виявиться зовсім не так, як було на біґ-мордах і в рекламі по телевізору. Continue reading »

 

Сьогодні будемо знову говорити не про Мальдіви і не про подорожі. Сьогодні я знову хочу розказати про важливі зараз речі. Цього разу — про енергозбереження в Україні в цілому і у кожному домі зокрема.

По-перше, держава…

По-перше, в Україні державної програми енергозбереження нема. Все. Переходимо до наступного пункту.

330x220_154201А ні, ладно, таки ще трохи додам. В Україні був колись Державний комітет з енергозбереження, який Президент В. Ющенко ліквідував своїм указом (що впринципі, дуже логічно), тільки-но прийшовши до влади. Бо такий комітет — це бездонна водойма, в якій можна відмивати гігантські бюджетні кошти із няшними лозунгами типу “go green“, “earth day”, “save it for your children” і все таке. Піпл в основному таке хаває, так як 95% поняття не має, що направді повинна робити держава для стимулювання енергозбереження, а тих 5%, які протестують, через підконтрольні ЗМІ швидко назвуть “проплаченими агентами нафто-газових корпорацій” і про них забудуть.

Святе місце порожнім не буває, і після того, коли Бджоляр завершив свою каденцію, його двіччі не судимий наступник утворив Державне Агентство Енергетичної Ефективності, яке у-вві-ккнуло (С) ефективний насос по ефективному випомповуванню грошей з держбюджету. Схеми попм і насосів дуже різноманітні: це і міні-ГЕС в Карпатах, і сонячні станції в Криму, і розпилювання грошей по Кіотському протоколу та сила-силенна інших міні- та гігапроектів по розкрадання коштів замаскованих під солодкою фразою “енегрозбереження”.

На сьогодні сайт ДЕРЖЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТі ладве працює і схоже його в черговий раз будуть зносити… Таке от… Continue reading »

 

УВАГА! Дана стаття містить багато бруду, ненависті та негативу, тому прохання до людей із гіпертрофованим співчуттям припинити читання даного запису. Я вас попередив!..

Пролог

Замість прологу, раджу прослухати лекцію Кахи Бендукідзе, відомого підприємця і науковця грузинського походження. Особливо прошу звернути увагу на презентацію про популізм, енергетичну залежність та затрати на державний апарат…

Ну що, пудивили-сі? Не дуже вам сі то спудобало, пра?

А тепер, вйо до новин!(C)

Перше питання — що робити далі? Ні, я зараз не хочу говорити про Крим і Росію. Там все зрозуміло. Питання стоїть інакше: “Як нам розвиватися далі? Як покращувати наш добробут?” Як кожному із нас реалізувати свою мрію — жити у достойній розвинутій країні?

Ситуація, в якій ми зараз знаходимось, потребує радикальних, важких і непопулярних змін. Нам треба змінитися ментально (очевидно, із Революцією цей процес вже почався), нам треба зрозуміти, що все залежить тільки від нас, а не від того “як там порахують”, нам треба навчитися свідомий, осмислений вибір. Врешті решт, нам треба навчитися ДУМАТИ!

Continue reading »

 

Хочу срати, але краще покурюВчора вступив в дію антитютюновий закон, а вже сьогодні стрічки новин наповнені батхертом нікотинових наркоманів про ущемлення їхніх прав.

Так от, приведемо просту паралель. Всі ми, як ви знаєте, маємо таку природню потребу як сратиходити в туалет “по-великому”. Це частина невід’ємного функціонування нашого організму. Якщо людина кине срати (наприклад, зеклеїть собі дзюрку), то вона помре важкою смертю.

Колись давно-давно, коли ще люди їли людей, наші предки срали там де і їли, а також і там, де спали. Зрештою, домашня худоба (свині, кури і корови) досі так роблять. Але потрохи почалося так би мовити розмежування: їсти в хаті, срати – на вулиці. Так було в середні віки. Тому вулиці середньовічного Парижа чи Лондона текли гівном і сцяками… (А ви все ще захоплюєтетеся високою культурою середньовіччя?.. Ню-ню…). Через це в Західній Європі епідемії бубубонної чуми, віспи, тифу і холєри були буденним явищем, так само як і сморід. Все ж згодом стало правилом організовувати окремі кімнати, де людина може справити нужду, при цьому не заважаючи своїм смородом оточуючим і не розводячи антисанітарію. Так з’явився туалет і унітаз.

Що тут спільного з палінням тютюну? А те, що, наприклад,  в ресторані аналогічно з попільничкою, біля кожного столу можна поставити унітаз. І срати так само як і курити. І ніби нічого страшного, права всіх задоволені: хочеш срати – посрав, хочеш покурити – покурив. І нікуди навіть відходити не треба. Правда якщо б хтось спробував справити нужду біля стола, то всі інші відвідувачі просто-напросто б покинули заклад, а дехто ще й дав би підсрачника серунові. Чому? Тому-що смердить! Хоча сам процес природній і ніхто ж не срав в тарілку відвідувачам, а культурно, у спеціально відведений унітаз. От тільки запах гівна, як і запах диму, неможливо тримати у відведеному місці. Він поширюється всюди і ним дихають всі.

Тому, панове курці, знайте: для людини, яка не курить, запах тютюнового диму аналогічний запаху гівна. Наявність попільничок на столі рівноцінна наявності біля кожного столу унітазів. А принцип відведеного місця аналогічний тому, що якщо хтось срає в одному куті приміщення, то сидячи в другому ви теж вдихаєте аромат. Кожна людина має право на чисте повітря і на відсутність лайна! Тому срайтекуріть там, де вас ніхто не бачить, не чує.

ПС: Якщо б Господь хотів, щоб людина курила, то він би їй створив комин.

 

Кілька добрих правил поведінки при спілкуванні з доблесними “бійцями” з протилежної сторони фронту:

Правило №0. Не порушуйте!

І тим все сказано.

Правило №1. Будьте ввічливі і усміхайтесь

Навіть якщо ДАІ зупиняє вас  1500й раз за сьогодні, все-одно усміхайтесь і привітайтесь до інспектора. Не будьте бидлом і дуже часто він теж ним не буде.

Правило №2. НЕ ПЕРЕДАВАЙТЕ ДОКУМЕНТИ В РУКИ ІНСПЕКТОРА!

За жодних обставин. Навіть якщо ви явно порушили (гнав “сотку” і взяли на фару) і навіть якщо сталося ДТП (див. Правило №9).

Істина проста: поки документи у вас – інспектор “розказує” байки вам, якщо в нього – “байки” будете розповідати самі.

Правило №3. Не виходити з машини

І не лише не виходити – не відкривайте двері, капот, багажник та інші “отвори”. Ви маєте на це право. Інша справа, коли в парі з ДАІ працює Беркут. Але повірте, Беркут особливо ритися у вашій машині не буде. Ці хлопці знають, кого шукати і як правило знають своїх клієнтів в лице або мають підготовлене орієнтування. Ну хіба-що ви таки їхній “клієнт”.

Вам будуть пропонувати вийти і подивитися на покази візиру, на знак, на капот, на розмітку, просто так вийти – відмовляємось і баста.

Правило №4. Підготувати автомобіль до розмови з інспектором

Це звучить банально, але поки інспектор йде до вашого авто, слід підготуватися наступним чином:

  • НЕ відстібати ремінь безпеки і залишатися пристебнутим.
  • Заблокувати двері центральним замком. Бували випадки, коли просто-напросто витягували з машини.
  • Опустити скло, залишивши щілину до 5 см, достатньо, щоб ви чули працівника ДАІ, а він вас, проте ніхто не міг просунути руку в салон.
  • Ввімкнути всі відео- та аудіореєстраційні прилади. Цк ваше законне право.
  • Рекомендується виплюнути жуйки і льодяники. Це як правило викликає підозру на вживання алкоголю і, зрештою, це як мінімум не культурно розмовляти з представником міліції і жувати як корова.
  • Приготуватися усміхатися і не хамити.

Continue reading »

 

Дуже тішить, що відсосуть всі ті ідіоти, які намагалися “зрубати” бабло на проживанні і розміщенні гостей. Наші рагулі думають, що європейські фанати всі мільйонери і готові платити “мільйони” за те, що побачити фуууутбол. Через те маємо відверто дибільні ситуації, коли ціни на готелі стають захмарними, а кожен селюк починає намагатися здати свою халупу по ціні Hayatt’а. Дуже шкода, що основна маса нашого населення сидить в танку і не розуміє елементарного:

  • Якщо хтось планує їхати на Євро-2012, то він планує це заздалегідь. Для прикладу, якщо я б планував поїхати на “євро” з Англії, то пошуком готелю зайнявся би мінімум в січні. А якщо не знайшов нічого по прийнятній ціні, то здав би квитки на матчі назад. UEFA дало всім таку модливість. Ніхто на такі події не їде навгад. Тому ті рагулі, які раптом в травні дійшли до думки, що можуть здати квартиру в червні і “зрубати касу”, – приречені на epic fail. Так само, як бидлоготелі, які ще вчора здавали кімнати для шлюх, а сьогодні “чекають на євро”.
  • Ціна в 600 і більше Євро за ніч є неприйнятною навіть для 4* готелю. Про знімну квартиру мова не йде взагалі. Відповідно, кількість тих, хто приїде, є дуже малою. А значить добра частина номерів буде порожньою. Це особливо стосується подобових квартир.

Найголовніше питання: а чи є життя після євро? А фіг його знає, цим питанням рієлтери не переймаються. Готелі повідлякували всіх клієнтів і не скоро відновлять клієнтську базу. Власники квартир, які повиселяли довготривалих орендарів, особливо добря відсмокчуть, причому подвійно: на Євро до них ніхто не приїде (причини- див. вище), а після євро вони будуть нафіг нікому не потрібні, бо люди собі підшукають інші варіанти.

 

Я вже наодноразово писав, що в нас, українців, є глибокі ментальні проблеми. Ми думаємо, що ми розумна нація. І , до речі, у світі нас навіть знають, як розумну націю. От тільки ми думаємо, що ми не просто розумні, а НАЙРОЗУМНІШІ, а всі довкола дибіли. І ось тут починаються проблеми…

Я щиро бажаю, щоб Євро-2012 допомогло таким горе-бізнесменам якнайшвидше загнутися і самовипилятися. А всім бажаю гарно провести час.

 

Я і близько не міг подумати, що мій попередній пост на тему бидла непрофесіоналізму в ІТ-галузі здобуде таку популярність. За два дні я отримав силу-силенну відгуків, від “та ти взагалі охY1вший!” до “беремо до себе на фірму вже завтра!”.

Бидло як такеДля того, щоб дати відповіді на деякі запитання, якими мене просто завалили, я вирішив створити окремий пост.

Мене хтось образив або щось ображає у компанії, де я працюю

Bullshit. Мені нормально працюється. Є, звичайно ж, ряд речей, які мене не задовольняють, але вони не є стимулом для “висерів”. Проте стимул для написання статті все ж був. Це постійно зростаючий процент некомпетентних людей, яким просто не місце в цій галузі.

Що власне означає слово бидло?

Польською та білоруською мовами бидло означає худоба. Чому ж ми називаємо певні категорії людей бидлом або худобою? Причини наступні:

  • Худоба мусить мати свого авторитета. У випадку з ВРХ або вівцями – це пастух. Худобі пофіг, що основна задача пастуха полягає у тому, щоб тримати стадо завжди готовим дати максимум молока, вовни і, зрештою, м’яса.
    Так само і люди знаходять собі авторитетів (личностей), ідеями яких захоплюються до усрачки. Тоді як сам авторитет отримує з цього профіт.
  • Худоба сере там де спить. Так само і люди, а зокрема спеціалісти, роблячи брак, думають, що вирішили свою проблему, суть якої полягає в тому, щоб якнайшвидше отримати зарплату профіт і змотатися додому.
  • Худоба не думає, вона “діє”. Якщо корова хоче срати – вона сере. Якщо хоче спати – то спить. Так само діють і деякі світлі “голови”: хочу зробити так – так і зроблю!
  • Бидло піддається різним трендам і віянням. Якщо одна вівця знайшла кращу траву (на її думку), то вся отара повалить за нею. Доведено.
  • Є такий принцип який називається “принцип паршивої вівці”. Основа цього принципу така: вівця або баран завжди думає, що трава там далі однозначно краща за ту, що зараз під ногами.
  • Основний метод управління худобою – це батіг. Ніяким agility тут і не пахне. Методи управління людьми інколи аналогічні. Continue reading »
 

 Ми не бидло, ми не козли, ми України дочки й сини…
(майже народня пісня)

Бидло-девелоперСтрімкий ріст ІТ-галузі в Україні виявив, що суспільство, яке 70 років сиділо в дупі і жило під слоганом “Кто бил нікєм – тот станєт всєм!”, є явно не готовим до цього. Перегрів ринку праці спровокував появу окремої ІТ-популяції виду homo sapiens, які потрапивши у незвичне для них середовище, мутували в бидлоінженерів.

Основним представником цієї фауни є бидлодевелопер звичайний:

  • Обов’язково вважає, що через 3 роки він має стати “сіньйором”. Він впринципі ваажає, що “звання” підвищують виключно за “вислугу”. І не важливо, чи мав він нагоду за ті три роки зробити щось гідне чи ні. На аргументи одразу ж відповідає: ” Я вже ТРИ роки кодаю і в мене експірієнсу +100500 і НЕ ГРЕБЕ!”
  • Вважає, що будь-який девелопер з часом стане “архітєктором”. Все це тільки питання стажу досвіду.
  • Типовий бидлодевелопер вважає нездарами людей, які працюють в одній фірмі більше трьох-чотирьох років.
  • Бидлодевелоперу завжди платять менше ніж він того вартує.
  • Кожен солідний бидлодевелопер просто зобов’язаний поплакатися в “камєнтах” на ДОУ про те, як йому мало платять, як хреново працювати в великих компаніях, як він вкалує за 100500 інших бидлокодерів, як його намахують з курсом доляра і податками і т.д. Взагалі-то, це максимум, що він може зробити, бо пожалітися відкрито менеджменту в нього кишка занадто тонка, і все зводиться до показування дулі в кишені на клавіатурі.
  • Гордо вважає себе пупом ІТ-Землі, центром життя компанії і точкою на глобальній осі Всесвіту. Переконливо вважає, що всі невиробничі відділи компанії (HR, R&D, Standards Organization, Func Offices, Engagement Managers etc.) жорстоко паразитують на його важкій праці і забирають значну частину доходу, яку мали б додати до його такої маленької зарплати.
  • Для типового бидлодевелопера головне здати “делівері”. Яким воно буде – не важливо, це не його проблема. Якщо ж його таки притиснуть, то завжди на допомогу прийде метод Костиля.
  • Для бидлодевелопера не є властивим таке поняття як інженерне мислення. Він думає, що Java/.NET/Python/PHP/JavaScript (потрібне підкреслити) вирішує всі проблеми. А якщо ж не вирішує – то це проблема замовника.
  • Бидлодевелопер дуууже неохоче вчить іншу технологію, відмінну від тої, яку він всмоктав з молоком матері начитався в Інтернетах. Причина – див. пункт вище.
  • Гордо пише в резюме, що знає MS Window мало не з народження, хоча про те, що таке WMI, HAL,WinLogon не має зеленого поняття. Більше того, значна частина все-ще форматує сторінки в MS Word за допомогою пробілів і робить зміст вручну, ставлячи “крапки”.

Continue reading »

© 2012 Roman's Blog Suffusion theme by Sayontan Sinha