Лют 252012
 

Я і близько не міг подумати, що мій попередній пост на тему бидла непрофесіоналізму в ІТ-галузі здобуде таку популярність. За два дні я отримав силу-силенну відгуків, від “та ти взагалі охY1вший!” до “беремо до себе на фірму вже завтра!”.

Бидло як такеДля того, щоб дати відповіді на деякі запитання, якими мене просто завалили, я вирішив створити окремий пост.

Мене хтось образив або щось ображає у компанії, де я працюю

Bullshit. Мені нормально працюється. Є, звичайно ж, ряд речей, які мене не задовольняють, але вони не є стимулом для “висерів”. Проте стимул для написання статті все ж був. Це постійно зростаючий процент некомпетентних людей, яким просто не місце в цій галузі.

Що власне означає слово бидло?

Польською та білоруською мовами бидло означає худоба. Чому ж ми називаємо певні категорії людей бидлом або худобою? Причини наступні:

  • Худоба мусить мати свого авторитета. У випадку з ВРХ або вівцями – це пастух. Худобі пофіг, що основна задача пастуха полягає у тому, щоб тримати стадо завжди готовим дати максимум молока, вовни і, зрештою, м’яса.
    Так само і люди знаходять собі авторитетів (личностей), ідеями яких захоплюються до усрачки. Тоді як сам авторитет отримує з цього профіт.
  • Худоба сере там де спить. Так само і люди, а зокрема спеціалісти, роблячи брак, думають, що вирішили свою проблему, суть якої полягає в тому, щоб якнайшвидше отримати зарплату профіт і змотатися додому.
  • Худоба не думає, вона “діє”. Якщо корова хоче срати – вона сере. Якщо хоче спати – то спить. Так само діють і деякі світлі “голови”: хочу зробити так – так і зроблю!
  • Бидло піддається різним трендам і віянням. Якщо одна вівця знайшла кращу траву (на її думку), то вся отара повалить за нею. Доведено.
  • Є такий принцип який називається “принцип паршивої вівці”. Основа цього принципу така: вівця або баран завжди думає, що трава там далі однозначно краща за ту, що зараз під ногами.
  • Основний метод управління худобою – це батіг. Ніяким agility тут і не пахне. Методи управління людьми інколи аналогічні.

Автор вважає всіх програмістів бидлоінженерами. Ну крім себе, звичайно ж.

Читайте уважно статтю.

Стаття дуже різка і містить багато негативу.

Якщо піти в “курілку” будь-якої пересічної ІТ-компанії, то так і чуєш, як всі жаліються на тупих девелоперів, які в них є на проекті, жаліються на менеджера, який ні риба ні м’ясо. Жаліються на все і всіх… Але тілько так, тихенько, щоб ніхто не чув. Максимум, на що спроможна більшість, – це пости на різних форумах під анонімними логінами.

А причини цього прості:

  • просто кишка тонка і анонімусу простіше тихенько показувати дулю в кишені
  • тупо сцить боїться, бо підозріває, що він такий самий, як і ті, на кого жаліється
  • боїться втратити прихильність менеджменту та своїх колег. Причина – див. пункт вище.
  • начитався “вумних” теорій про conflict management, що всі ми браття і треба сіяти зерно миру і злагоди, і не можна відкрито гнобити людей. Проте такий анонімус мабуть забув, що якщо ракову пухлину не вирізати оперативно і різко, то вона пустить метастази і вб’є цілий організм.

Про Agile…

Як казав один мій колега, люди бувають двох типів: або Agile, або не компетентні. Раніше ця фраза мені здавалася смішною, а тепер я починаю знаходити в ній зерно правди.

Переклад слова agility простий – це гнучкість, спритність і рухливість. Це персональна якість людини на ряду з її зростом, тілобудовою, кольором очей тощо. Наявність такої риси як Agility – це те, що відрізняє інженера від неінженера або простіше кажучи від бидлоінженера. Жодні тренінги, рольові ігри, base camps, семінари від супер-крутих дядьків не зроблять із бидлоінженера нормально інженера.

З менеджерами тут ще складніше. Основна їхня функція – це прийняття рішень. Від вміння приймати рішення власне і залежить компетенція керівника. Ця риса (по відношенню до фірми) фактично є вродженою, адже управлінські риси формуються ще в дитячому віці під впливом у першу чергу сім’ї, а також школи та вузу. На роботу людина приходить вже сформованою. Звичайно ж, щоб приймати правильні рішення потрібен ще й досвід, який приходить з часом. Але прищепити agile-якості  керівнику неможливо, якщо вони в нього відсутні by design.

На проектах типу “боді-шоп” менеджерам ще так-сяк сходить з рук  відсутність agility. Тут і зрозуміло – всі mission critical рішення приймає клієнт, він ж вирішує кого додати в команду, кого вигнати, клієнт вирішує навіть скільки людей треба, щоб зробити проект. Клієнт складає графік робіт, ставить пріоритети, дає кістяк технічного рішення тощо. Для менеджера просто рай – сидиш і куриш бамбук, вчасно підганяєш “тушки” і отримуєш купу вільного часу, щоб підготуватися до чергової сертифікації. чи то Scrum, чи то PMI. Тим не менше, я все ж знаю чимало класних менеджерів, які управляють dedicated team проектами. Тому зовсім не означає, всі “бадішоп-менеджери” є бидломенеджерами.

Дупа починається тоді, коли приходиться мати справу з так званим fixed cost проектом. Це коли клієнт платить ХХХХ грошей і через Х очікує на результат. Більше його ніц не гребе. Ні люди, ні ресурси, ні внутрішні графіки. Все просто: “Утром деньги – вечером стулья!”. І тут починається серія з епічних файлів. Збирають команду за принципом “тушок” (так як все ще думають, що компетенція інженера – це проблема клієнта) і починають робити “по скраму”, але після того, як пройшли пару ітерацій виясняється, що кінцева дата виконання всіх задач попадає на півроку пізніше ніж хоче клієнт згідно контракту. Замість того накопати в сраку пару-трійку бидлокодерів, бидломенеджер починає фіксати процес. Застосовуються альтернативні agile-процеси, наприклад kanban або kaizen. Результат – ворота нові, а барани так і лишилися баранами. Далі по мірі того, як дупа стає все біль і більш реальною, починають залучати все більше і більше “кризисних” менеджерів, практиків і теоретиків. Врешті-решт, проект загинається, клієнт в уматі, а менеджери у всьому звинувачують як бидлодевелоперів, так і нормальних толкових учасників команди. У результаті, проект сяк-так здають зі страшними потугами, але жодна голова так і не полетіла. Чому?.. Невідомо. Як правило, кажуть, що звільнення зіпсувало б ім’я фірми на ринку праці. І просадити ХХХХ баксів для фірми – це теж норма?

Мораль: Agility – це життево необхідна риса кожного IT-менеджера або інженера, без неї він стає бидломенеджером або бидлоінженером відповідно. Жоден процес, сертифікат, тренінг чи курс не зроблять з людини з agile-орієнтованого спеціаліста. Будь-які потуги наших компаній виховати покоління “agile ботів” викликає в мене сміх і презирство, а часом просто огиду.

Про теоретиків…

Колись був такий анекдот:

Читає чоловік оголошення в газеті: “Поділюся способом як гарантовано стати багатим. Для того, щоб отримати детальну інформацію, вкладіть у конверт 10 гривень та чистий конверт із зворотньою адресою і надішліть за адресою: …”. Не довго думаючи, чоловік так і зробив. Через три дні приходить відповідь. У конверті одна маленька записка: “Роби як і я!”

Далі висновки робіть самі…

Звідкіля ж береться бидло в ІТ?

Джерела поповнення більш ніж банальні:

  • Сила сімейних традицій. Ще вчора батьки виносили гній з-під колгоспних корів, а сьогодні, сколотивши перший капітал в Італії (мушу визнати – їдуть вони туди не від солодкого життя), відправляють своє чадо вчитися на “престіжну” професію. Євродоляри зараз вирішують все (так принаймі думають думають певні категорії населення) і горе-специ заповнють офіси провідних ІТ-компаній, які так стрімко розвиваються. Але знову ж таки, казати, що всі, чиї батьки за кордоном, є бидло – це дибільний паттерн, груба і тупа помилка. Я особисто знаю чимало людей, які є висококласними інженерами при такій ситуації. І за це їм респект!
  • З ВУЗом все зрозуміло – все вирішує бабло. Але є як вони потрапляють на фірму? Все просто – нестача кадрів. Проти навіть своєї волі, компанії змушені нехтувати якістю і брати кількістю. Така вже специфіка їхнього бізнесу під назвою “боді шоп”.
  • Є т.з. латентне бидло. Це спеціалісти, які володіють технічними навиками і таким чином потрапляють в компанію без проблем, але, нажаль, не мають розвинутого інженерного мислення. Я б не називав їх бидлом, якщо б вони з часом не починали займати посади архітекторів і менеджерів, і то тільки тому, що в них солідна “вислуга років”. Роки – роками, а мозги – мозгами… До слова, я себе погано бачу у високому менеджменті і страшно не люблю чисто паперову роботу. Відповідно, на цій посаді я буду бидломенеджером. Be true to yourself…

А як вже в них з тим?..

В західних країнах все просто: завалив проект – попросять піти. Менеджер, який відчуває, що не тягне, піде сам.

В індусів з тим ще гірше, ніж у нас. Там бидла 99%, бо ті, що розумніші, вже давно звалили за кордон, у США та Великобританію. Звідси й маємо міфи про “індійський код”, індійський “кастомель саппольт” і т.д. Джерела поповнення бидла ті ж, що і в Україні – ще вчора індус ловив щурів в полі і їв їх на обід і на вечерю, сьогодні він вже “дзява-девелопель”.

ВИСНОВКИ

Висновок простий – із непрофесіоналізмом треба боротися. Методів купа: вказувати людям, що вони дійсно роблять зле, а не мовчати, щоб він бува не втік на іншу фірму; врешті-решт застосовувати такий механізм як звільнення по відношення до інженерів та працівників, які відверто не можуть справитися із своїми обов’язками.

А компаніям слід починати переходити від торгівлі “тушками” до торгівлі рішеннями. Тоді ІТ-бидло майже зникне, так як для нього у такій системі просто не буде місця під сонцем.

 Додав о 19:33

  23 коментарі to “Продовжуємо наболілу тему про ІТ-бидло…”

  1. Роман,

    Позволь обобщить и прокомментировать твои посты:
    “интилигенция” vs “быдло”. Очень спорный вопрос – кто выигрывает в реальной жизни.
    “common sense” vs “знания”. Оптимален баланс, но все зависит…

  2. Роман, ви ідеаліст

  3. Роман,

    Сильно помиляєшся на тему менеджементу в західних компаніях. Там (принаймі в великих компаніях на кшалт Моторола і т.п., та і в мого клієнта теж) можна фейлити проекти роками… лиш би генерити відмазки для топ менеджементу і компанія не була на межі банкрутства. А підходи ті ж самі – проект фейлиться – введемо ажайл, не поміг – введемо канбан, не помогло – будем автоматизувати тестування. Лиш би ніц не робити.
    Такщо не треба про Україну так уже негативно, просто в світі брак інженерів в цілому, всі хочуть бути топами/юристами/лікарями… тоєж скоро і тим хто просто вміє лопатою гній загрібати бідіть від 1 кілобакса платити.

    • * бідіть := будуть

    • У принципі, ти правий. Але треба зауважити, що бидлоінжиніринг властивий у значній мірі для офшорних розробницьких центрів, де компанії дуже часто беруть не якістю, а кількістю. Правда, є шанс для покращення, так як солідні українські копманії потрохи починають переходити від “тушок” до рішень. Це тішить!

  4. Для того, щоб дати відповіді на деякі запитання, якими мене просто завалили, я вирішив створити окремий пост.
    Мене хтось образив або щось ображає у компанії, де я працюю

    Не пали контору. Если у тебя в CV за все время один работодатель, то понятно откуда взяты все эти типажы

    • Ти так кажеш, ніби в інших компаніях сидять виключно “вершки” професіоналізму і ніби всі вони роблять божественні речі, і тільки та, де працюю я, “така погана”.

      • дело не в этом, я как бы и не спорю что все аутсорсы где больше 250 чел принципиально между собой не различаются.
        Но дело в том, что подобные статьи “о наболевшем” пишутся из личного опыта, а где он получен – очевидно. И если про остальные фирмы можно рассуждать абстрактно, то как минимум на одной обидятся и все абстрактные рассуждени приймут на свой счет.
        И про быдло-манагеров с сертификатами даром написал. Думаю Ростик (он вроде ПМП таки получил) на это обидится.

        • Якщо менеджер з ПМП, то це у першу чергу не означає, що він бидломенеджер. Це дууууже хибне твердження. АЛЕ я особисто знаю “сертифікованих” людей, які проте не вміють написати “пропоузал” і починають “срать кирпичами” якщо клієнт на них раптом наїхав. При чому ті люди працювали і в інших фірмах, що чітко доводить, що наша компанія не одна така.

          Тішить одне – таких людей меншість, хоча вони так нормально путаються під ногами.

  5. Після двох твоїх постів – я зрозумів що я дуже далекий від розуміння того як працюється і як працювати в аутсорс фірмах бо ніколи там не був, і чує моє серце що ніколи і не буду))

  6. Даеш третью часть про “Быдло QA/QC”!!!

  7. Хороший пост, как и первый пост, кстати. Правда должен пожалетцо – у америкосов быдлокодеры тоже доминируют – я тут уже год и они повсюду. Ну тоесть есть компании которые платят много и отбирают очень тщательно, но практика такая: большинству пофиг с кем они работают (много психологических проблем, в итоге они не общаются и потому им пофиг с кем не говорить), потому если ты умён – ты работу получишь где-угодно если правильный костюм на собеседование оденешь. Тоесть чтобы отобрать таких ребят крутые компании ставят очёнь крутые зарплаты и быстро сгребают всех умных. Большинство компаний не мог ставить такие большие зарплаты и покупают тех кто остался на рынке. А остаются или быдлокодеры или (реже) те кто просто переезжать не захотел.
    А вот быдломенеджеров намного меньше, ибо если плохие решения – ненакого спихнуть, всем пофиг – ты уволен, команда уволена, проэкт закрыт, у менеджера -1 к репутации, у команды “супер” отзывы о менеджере которые они выскажут на проверке его бэкграунда.

  8. Не дуже щось розумію для чого весь цей верескливий лемент вже аж цілим другим блогпостом підряд. Кажуть, найменша собачка гавкає найгучніше, щоправда толку з неї ніякого.

    Але дуже видно що автор зеленого поняття не має про те, як все це робиться на Заході та що там і як стається. Проте автор цих рядків працював як в Азії, так і працює на Заході та дуже добре знає як що й до чого.

    Одним словом, з двох цих постів ми всі зрозуміли що Роман — не бидло, а інші — бидло. Ну що-ж, “Хвали-хвали мене моя губонько” (с)

  9. Роман. та які в дупу програмери…

    80% цих диво кодерів в туалет правильно сходити не вміє, що б після них не треба було робити ґенеральне прибирання.
    кодають вони ж так само.

    я вже мовчу про навики користування примітивними електричними приладами. як наприклад електричний чайник. вони ж позначки MAX зрозуміти не в стані.
    де там розібратись з сучасними все-в-одному фреймворками…

  10. проінтервювавши кілька десятків людей на велику аутсорсингову компанію я зрозумів, що тільки 5% із них можуть давати нестандартні адекватні рішення. про таких можна одразу казати, як про висококласних перспективних людей. ще одна річ: вік, освіта та кількість років вислугидосвіду часто не мають великого значення.

  11. Роман, я думаю ви не маєте права писати такі пости. Це неетично з багатьох сторін.

  12. Всех перетролю, но первое что хочу сказать НЕ ПО ТЕМЕ –
    У тебя, Рома, блог на говнохостинге висит, так-то почитать интересно, но ждать 8 секунд прогрузки страницы никто не будет.

  13. Да, хорошо написано, красиво интегрировал в ИТ сферу свое мнение про стадо пастухов(инженеров).
    Есть конечно плюсы быдла, которые касаются не только ИТ сферы, такие как:
    1. быдло нужно для рутинной работы
    2. быдло легко восполняемое и заменяемое
    3. быдло легко выжать и уволить в череде стресс тестов.
    4. не менее важное: быдлу не надо много платить! а это очень важно в европах и США.

    Минусы быдломенеджеров, хотя почему именно менеджеров, просто быдлокадров в звене управления фирмой:
    1. нету у человека опыта под давлением давить морально на провинившегося
    2. такой опыт “взять на тренинге” нельзя, но и от природы не даётся.
    Приобретается такая важная способность на практике, наблюдая другого менеджера, который со стальными яйцами, смело говорит про недостатки, преследует стандарты и цели компании.

    3. Про [“талант от природы”(агилити? втф) 1й раз слышу] – написано сполна, действительно задатки формируются в раннем возрасте и кадр на фирму попадает уже сформированный. У кадра есть опыт в управлении командой. А в новой команде он сталкивается с проблемой “что делать с этими балбесами/профессионалами”. Тут уже на лицо незнание типов менеджмента(автократик,патерналистик,демократик,лейзи феир,вокин эраунд), когда какой применить, где больше вольностей дать, а где держать людей в ежовых рукавицах.
    Добавлю, что преподаются даже национальные предпочтения людей, что б менеджер знал какая плюшка сильнее воздействует на человека с запада, с востока, с Канады например.

    Резюмирую:
    Квалифицированный кадр обязан иметь задатки лидера+видеть как увольняют людей+не бояться ругать и\или поощрять пряником+иметь опыт в сфере, где он управляет персоналом.
    А не так-то легко этим важным факторам переплестись, вот и берут кого есть.

    The End

  14. […] Продовження теми тут […]

  15. Роман,
    Ти зловживаєш читанням луркомора і сприймаєш усе сказанне там надто буквально

Залишість відповідь до Cancel reply

Ви можете використовувати ці HTML теги та артибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

(обов'язково)

(обов'язково)