Все почалося одного дня… Ніщо не віщувало ні біди, ані велеких перемін. Ну подумаєш, компутер лишній раз залип із синім екраном смерті. Ніби нічо такого… Але врешті я вирішив докопатися, чому мені моя віндозна робоча коняка вмирає якраз у сам разгар роботи – коли я креслю в Archicad’i, граю в С.Т.А.Л.К.Е.Р. – ЧН, чи просто шось собі там копирсаюся. І тут поїхало…

(читати далі…)

Ніц не пишеться. Криза жанру якась…

Словом, копаю город, саджу бульбу і маю все в носі.