Чи то так мало статися, чи то просто я перестарався зі своєю робочою станцією – достеменно вже зараз сказати на можу, проте ясно одне – коли вилазить "синій екран смерті" – значить то вже серйозно. І скільки відділ технічної підтримки не старався щось зробити з тою віндозою і тим її екраном, висновок став неминучим – треба міняти залізо. Прощатися зі своїм AMD64 не дуже то й хотілося… Однак заміна виглядала доволі цікавою – машина на базі процесора Intel Core 2 Duo E6300. Тому, звичайно ж, відмовитися на зміг. Ну і крім того, якщо так каже відділ тех. підтримки – значить так треба робити.

Перше враження від Core Duo – ну він і рве! Для всіх скептиків і критиків фірми Intel скажу відразу – після AMD64 3200+ різниця відчутна. Насамперед – при переключеннях між різними аплікаціями. Крім цього, доволі гарно Intel організував балансування обчислень між двома, фактично незалежними, процесорами. Я, для прикладу, віртуальну машину під управлінням Linux RedHat Fedora Core 5 "переніс" на один процесор, а всі служби та демони host-машини – на інший. Продуктивність просто вражає. Сидячи на віртуальній машині, навіть не відчуваєш обмежень у ресурсах.

І, звичайно ж, я не зміг не втриматися, щоб не поганяти 3DMark2005. Отже, при налаштуваннях тесту по замовчуванню, тобто при таких, які становлені після інсталяції тестового пакету, а також із ввімкненим повним згладжуванням, моя система дала 1376 3D-балів, що зрештою, не так вже й зле , хоча чомусь і не дуже вразило. Мабуть, ще треба "потюнити" відео систему, однак у роботі – це не головне

Трошки більше про технологію Intel Core(tm) 2 Duo читаємо ось за цим лінком: http://www.intel.com/products/processor/core2duo/index.htm

А ось так він виглядає: